Якби не турботливі діти, Степан би ніколи не опинився в санаторії, щоб підлікувати своє здоров’я. На яке, він до речі, ніколи не заважав і не приділяв достатньо часу. Завжди усі хвороби на ногах переносив, бо хворіти було ніколи. Діти були малі, дружина сиділа з ними вдома і чекала, коли то чоловік принесе додому гроші.
Степан звик себе не жаліти, часто працював без вихідних. Чоловік про себе зовсім не думав, сподівався, напевно, що вічно молодий буде і при здоров’ї. Але час — невблаганний. Не встиг він зрозуміти, коли діти так виросли, коли з дружиною такі кепські стосунки стали. Він звик, зранку на роботу, ще всі сплять. А ввечері — з роботи і одразу брався за господарку й хатні справи. Оксана йому кожного дня якусь роботу підшукувала, щоб чоловік не сумував і був чимось постійно зайнятий.
Дійшло до того, що з роботи Степана забрала швидка з дуже високим тиском. У нього це було спадково, всі його рідні цим хворіли і всі через це й пішли з життя. І брат старший, і мама.
Ледь Степана привели до тями. Після цього лікар сказав — ніякої важкої роботи, поки не одужає й не стане нормально на ноги. Порадив сім’ї відправити хворого батька підлікуватися кудись в санаторій. Як-не-як, там за ним прослідкують і так він швидше одужає.
Діти тата любили, тому одразу знайшли один з найкращих санаторіїв у курортному містечку неподалік. Все оплатили й сказали йому збирати речі. Степан спочатку відпирався, а потім згадав своїх нових друзів, з якими лежав у палаті і зрозумів, що не хоче довести себе до такого стану. Він хоче ще пожити, з внуками більше часу провести. Тому погодився їхати.
Дуже дивно у всій цій ситуації поводила себе лише дружина Степана. Почала скандалити. Не сподобалося їй те, що чоловік кілька тижнів не буде ходити на роботу, а буде по санаторіях ніжитися. Мовляв, а що їй робити зі всією господаркою? Хто за цим доглядати буде? Та й, якщо він цей місяць то у лікарні, то в санаторії, то яка тоді у нього буде зарплата за місяць. Копійки якісь, напевно.
А вона звикла, що її чоловік, крім того що заробляє непогано, може зробити абсолютно все. І їсти зварити, якщо немає нічого, і діти йому внуків довіряють, якщо є нагода, і господарство він усе сам тримає. А його дружина в цей час сидить на телефоні з подружкою. Бо ж це важливіше за дітей, онуків і чоловіка.
Стосунки з дружиною у Степана зіпсувалися давно, ще коли зловив її з другим чоловіком. Від того часу Степан охолов до Оксани. Але розлучатися тоді було не модно, діти малі на руках, тому він закрив очі на зраду й вони продовжили жити так, ніби нічого не трапилося. А тепер Оксана стояла над Степаном, поки той збирав речі й говорила:
— Що ти там робити зібрався, нащо тобі туди їхати. Придумали щось таке, а мені тепер прийдеться кілька тижнів все самій по дому робити. А ти, сильно слабий, будеш в цей час відпочивати у санаторії. Нічого тобі немає, ти вдаєш з себе хворого, щоб тільки з дому вирватися. Я добре знаю, чим ти у цьому санаторії будеш займатися.
— І чим же? — запитав Степан, зітхаючи.
— Зраджувати мені будеш, ось чим. А ще тратити мої гроші!
— Оксана, що ти верзеш… Я лікуватися їду. Ти ж сама чула, що лікар казав. Краще зараз собою зайнятися, бо потім буде пізно.
— Лікар казав, авжеж. Ти мені тут не розказуй. Грошей мені трохи вдома лиши, щоб я тут з голоду не вмерла, поки ти там будеш відпочивати.
Оксана сказала це і пішла до подруги пліткувати. Навіть не провела Степана у дорогу.
Степан поїхав. Потрапив у чудовий санаторії. Познайомився там з новими людьми. Спочатку йому було цікаво, адже за останні десятиліття він ніде не відпочивав, мало з ким спілкувався, окрім сім’ї. А тут — багато його ровесників. Дехто з них їздить сюди з конкретною метою — знайти собі другу половинку. Але чоловік чітко розумів, що приїхав лікуватися, а не розважатися. Вдома в нього сім’я і він уже не в тому віці, щоб задивлятися на жінок.
Чого не скажеш про його нового друга Миколу, який кожного дня з новою дамою розгулював по території санаторію. Казав, що він кожного року так приїжджає, мовляв лікуватися, а насправді в нього зовсім інші мотиви. Проте Степану те, про що розповідав Микола, було чимось незрозумілим та неприйнятним.
Пройшов лише тиждень, а Степан вже рвався додому. Та й дружина ніби забула про нього, не дзвонила і не підіймала слухавку. Ніби їй було абсолютно байдуже, що з ним і як. В них хоче і були напружені стосунки останні роки, але можна було хоча б подзвонити й поцікавитися, як справи. А за два тижні — жодного дзвінка. Ледь дочекався Степан, останнього дня і помчав додому.
Але, повернувшись додому, чекав його дуже неприємний сюрприз. Дружина, яка підозрювала його в уявній зраді, сама привела собі додому чоловіка. Так ще й не простого, а сусіда напроти. Степан зловив їх у ліжку.
На емоціях, вхопив перше, що потрапило під руку, а саме швабру, яка стояла біля дверей і добряче відгамселив коханців, що ніжилися в ліжку. Сусід в чому був, вирвався на вулицю. А дружина кинулася в ноги Степана і тримала його, щоб він не побіг за її коханцем.
А це будній день, обід. Люди всі щось на подвір’ї роблять. Оце мали нагоду спостерігати справжню комедію.
З дружиною розмова була коротка:
— Збирай речі і провалюй звідси. Ти анітрохи не змінилася. Я тобі тоді простив, закрив очі, переломив себе! Думав, ну зробила помилку, але ж людині можна пробачити. Стільки років себе переконував, що прийняв правильне рішення. Але ні, таки не правильне. Забирайся до того покидька, бачити тебе не хочу.
Ось так з’їздив чоловік підлікуватися. Хто його знає, може в Оксани ще були інтрижки, після першої зради. А Степан постійно на роботі, ось і не помічав. Але чоловік був шокований, що в такому віці йому знову довелося все це пережити. В одну мить у чоловіка рухнула сім’я, яку він усіма силами намагався втримати стільки років.
