Давно мріяли і врешті купили собі дачний будиночок з невеликою присадибною ділянкою. Вважали, що це буде чудове місце для розслаблення після міського гамору.
Під час огляду дачної ділянки за нами дуже уважно спостерігала сусідка. Спочатку я це сприйняла за звичайну допитливість.
Проте зауважила, що достатньо нам було появитися на дачі, і вона тут як тут. Удає вигляд, що підмітає подвір’я чи поле грядку, а очима «пасе» все на нашому обійсті – кожен наш рух під її контролем. Я привіталася. Вона відповіла дуже сухо.
Сварка виникла через зачеплений паркан під час розвертання машини з будівельними матеріалами. «Ви розвалюєте мій будинок», – прокричала вона. Треба зазначити, паркан (якщо його можна так назвати) уже сам розвалювався від вітру.
Я змовчала на її крик. Чоловік опісля поправив огорожу, щоб не було нарікань.
Після цього випадку претензії посипалися одна за одною. Жінка казала, що через наш джип валиться її хата. Але ж вулицею їздять трактори з вантажем, інші машини? І ніхто їм претензій не виставляє. Де ж логіка в цих претензіях?
Хату збудовано пів століття тому. Звісно, що потребує капітального ремонту. Але мені сказали, що підрахують, скільки наше поселення завдало їм збитків.
А ввечері у сусідів була гулянка. П’яні гості раптом вирішили допомогти сусідці у звинуваченнях – почали ламатися в наші ворота.
Ледь вдалося мирно пережити цю атаку. Ми просто зачинилися в будинку і вдали, що спимо. А насправді я не хотіла скандалів, не хотіла роздмухувати цей вогонь.
Зранку зустріла іншу сусідку, яка розкрила мені очі на ситуацію. За її словами, я чергова жертва домагань. Вона два роки тому пережила це саме. Наша тепер спільна сусідка уміє виставляти претензії, а потім шантажем забирати відповідну «компенсацію».
У свій час вона встигла пригородити собі два метри додаткової площі, і ніхто до неї претензій не виставляв. Варто залякати її зверненням до землеупорядника – і вона замовкне. З такими людьми треба чинити тільки так. По-іншому на голову вилізуть.
