Сусіди багатоповерхівки чули плaч маленького хлопчика, який не вщухав уже другий день. Коли вони стукали у двері квартири, то їм ніхто не відчиняв, тому вони й викликали поліцію

Ця історія сталася понад 10 років тому та є підтвердженням того, що загальноприйняті моралі та поведінки в суспільстві не завжди діють.

Відбулася ця історія зі мною. Коли мені було 7 років її розповіли мені мої нові батьки. Мої названі мама та тато тоді працювали в поліції та отримали дуже дивний виклик. Сусіди багатоповерхівки чули плач маленького хлопчика, який не вщухав уже другий день. Коли вони стукали у двері квартири, звідки долинав плач, то їм ніхто не відчиняв, тому вони й викликали поліцію.

На той момент мої батьки тільки зустрічалися та знайомилися один з одним ближче, в той день їхні зміни збіглися та вони поїхали на виклик.

Поліції довелося виламати двері та коли вони зайшли до квартири там був дуже неприємний запах, а на підлозі сидів однорічний я та плакав. Сусіди відразу почали годувати мене та доводили до ладу, а поліція почала шукати моїх справжніх батьків. Та пошук не давав ніяких результатів, де тільки їх не шукали: в нашому місті, країні, моргах, лікарнях – безрезультатно.

Мене відвезли до лікарні, бо мій організм був зовсім виснажений, там я був декілька днів. Впродовж усього часу мене провідували працівники поліції, мої теперішні батьки, бавилися зі мною, приносили мені памперси, іграшки, їжу. Мама Інна та тато Сергій твердо вирішили, що вони бажають мене всиновити. Після того, як вони розписалися, мої названі батьки приступили до підготовки документів на всиновлення.

Коли уже було все готово, вони забрали мене додому. У мене була просто надзвичайна кімната, мені навіть дозволено було малювати по стінах. Психологи рекомендували моїм названим батькам дати мені можливість пропрацювати мою дитячу травму через творчість. Незабаром мені так сподобалось малювати, що я присвятив цьому все своє життя.

Батьки записали мене в художню школу та коли мені було 12 років мої картини стали дуже популярні, їх почали купувати за великі гроші. Такого успіху я не очікував. Саме тоді невідомо звідки з’явилися мої біологічні батьки.

Вони хотіли зблизитися зі мною, але у них більше не було батьківських прав. Я не горів бажанням спілкуватися з ними, бо передчував, що почую багато брехні та маніпуляції. Та що б вони не сказали, ніщо і ніколи не виправдає їх вчинок. Вони свій вибір уже зробили.

Мої теперішні батьки надали мені можливість обирати чи хочу я бачитися зі своїми справжніми батьками та моя відповідь була однозначна – ні.

Оцініть статтю
Дюшес
Сусіди багатоповерхівки чули плaч маленького хлопчика, який не вщухав уже другий день. Коли вони стукали у двері квартири, то їм ніхто не відчиняв, тому вони й викликали поліцію