Після весілля моя донька переїхала жити до батьків свого чоловіка. Щоправда, тата його давно не cтaл0, залишилась тільки мама. У свахи двоє синів: мій зять Василь та його рідний брат Віталій. Сваха самотужки виховувала дітей. Василь був старшою дитиною. А молодший її син ще навчався в університеті. Квартира у свекрухи була трикімнатна, отож дочці із зятем було там зручно жити. Зять працював на роботі, а дочка моя тим часом виховувала дитину.
Вона працювала редактором Інтернет-видання. І досить непогано на цьому заробляла. Сваха хоч була пенсіонеркою, втім працювала прибиральницею у школі. Стосунки між моєю дочкою та свекрухою склалися досить хороші. Рідний брат Василя, Віталій, після закінчення університету вирішив залишитися в місті та хотів там облаштувати власне життя. Не минуло п’яти років, як він захотів повернутися додому. Але не сам, а зі своєю нареченою. Моя дочка на той час вже мала двох дітей. Онук ходив у перший клас, а онучка відвідувала садочок.
Сваха вирішила нарешті піти на пенсію. Натомість моя донька вийшла на роботу, адже молода сім’я дуже мріяла про власне житло. Вони докладали чималих зусиль, щоб досягти цієї мети.
Віталій також вирішив придбати окреме житло. Сваха вмовила молодшого сина, щоб той придбав собі помешкання неподалік від неї. Оскільки квартира потребувала ремонту, коштувала вона небагато. Зять домовився зі своїм братом, що той купляє собі квартиру, а Василю з моєю дочкою дістанеться квартира свахи.
Тож вони віддали всі свої заощадження Віталію на покупку житла. Молоді переїхали туди жити та почали робити ремонт. Вони плідно трудилися та планували розписатися, а влітку думали зробити весілля. Молоді вирішили трохи зачекати, щоб потім справити гучне свято. І все було добре. От тільки моя дочка не могла зрозуміти одного – чому Віталій зі своєю дружиною щодня приходять вечеряти до них. Це приносило деякі незручності. Виходить так, що моя дочка із зятем годують сваху та її молодшого сина з сім’єю. Адже сваха не давала жодної гривні на продукти. Хоча молоді, окрім продуктів, купляли ще різні дрібнички до хати та забезпечували дітей.
У дітей вже старе авто, тож зять мало не щотижня ремонтує його. На це, звісно, також ідуть чималі кошти. А придбати нову машину в них змоги немає. Та й ми з чоловіком не маємо чим їм допомогти. На хороше авто потрібні чималі гроші, а в зятя з дочкою вже давно закінчилися всі накопичення, останні гроші вони віддали Віталію. Віталій натомість щодня приходить з сім’єю до них на вечерю. Зате, як згодом дізналася моя дочка, її свекруха готує своєму молодшому сину його улюблені котлети, а невістці щоразу купляє дорогу ковбасу. От тільки готує сваха з продуктів, які купляють моя донька із зятем.
Спочатку дружина Віталія хоч допомагала після вечері помити посуд, а зараз прийдуть, поїдять – і додому. Дочка ж моя мало того, що втомлена після роботи, так потім ще йде та все прибирає. І як їм не соромно? Вона навіть пробувала говорити з Василем стосовно цього, на що зять дуже обурився. Мовляв, з якого моменту вона стала такою жадною, тим паче, що це рідні, а не чужі. Доньці не було шкода, допоки це не почало повторюватися щодня. І ніхто з них “дякую” не скаже. Недавно дочка зайшла до Віталія у квартиру, щоб дещо позичити, натомість побачила в них на кухні новий холодильник, який вони, як виявилось, придбали ще місяць тому. На питання, чому він не розпакований, Віталій зухвало відповів, нібито в цьому немає потреби, адже вечеряють вони щодня в мами, а обідають на роботі.
Тоді вже моя дочка просто не могла змовчати. Прийшла додому та сказала своїй свекрусі все, що думає стосовно цього. На що та лиш відповіла: “Допоки я жива, годуватиму своїх дітей”.
От тільки всі вони, схоже, забули, за чиї гроші купляються продукти в дім.
– Це рідний брат твого чоловіка і мій син, тож не смій нічого говорити навіть! – крикнула якось сваха.
Але моя дочка не хоче годувати їх за свій кошт. А сваха продовжує їх приймати у своєму домі та віддає їм мало не останнє. Через це моя дочка вже дуже пошкодувала, що колись з Василем вони не пішли жити окремо, а залишилися біля його мами.
