Мене звати Анастасія.Я матір-одиночка. Чоловік покинув мене 3 роки тому. Знайшов собі молоду й привабливу, а мене покинув. Сказав, що життя в нього одне й хоче насолодитися ним по-максимуму. Довгий час я не могла оговтатись від горя. Він почав платити аліменти, але цього недостатньо для трьох дітей. Вже за пів року ми вимушені були переїхати до його матері Марії Степанівни. Вона не здавалась мені хорошою жінкою ще на початку нашого шлюбі, але з питання розлучення підтримала мене й моїх дітей, за що я і вдячна.
Спочатку все йшло чудово. Я змогла оговтатись після розлучення. Почала працювати в супермаркеті поряд зі школою, де навчаються мої діти — Олег та Степан. Минуло вже 2 весни і я познайомилась з Сергієм Іллічем, який був завідувачем у школі, де навчаються мої маленькі хлопці. Ми почали зустрічатись й часто проводити вечора на одинці. Я знову відчула себе молодою і бажаною, однак мою свекруху це не влаштовувало. Вона й досі вірила, що коли її синок нагуляється, то повернеться в сім’ю, а я зі своїм новим кавалером псую її мрії.
Я поки навіть не знаю, чи будемо ми з Сергієм разом, а тут свекруха зі своїм ультиматумом. Якось я прийшла додому об 11 вечора, то вона відвела мене на кухню, бо хотіла мені дещо повідомити. Ми сіли й почали пити чаю. Я їй розповідаю про те, що в мене здається є почуття до Сергія. Знаю, таке дивно розповідати свекрусі, але Марія Степанівна теж жінка й могла мене зрозуміти. Але я помилилась! Того вечора вона мені поставила ультиматум: “Або я залишаю Сергія, або ми з дітьми шукаємо нове житло!”
Ви уявляєте? Я й думати про таке б побоялась, а не те, що озвучити. Як вона може кинути своїх внуків напризволяще й розпоряджатись моїм життям. Ми не її власність!
Але що робити, я не знаю. Не можу я за місяць знайомства з Сергієм звалитись йому як сніг над головою з двома синами. Та й ми з ним ще далекі до такої розмови. Я вирішила зробити по-своєму. Свекрусі сказала, що покинула його, а сама продовжувала зустрічатись з ним таємно. Це навіть додало неабиякий хист в наші стосунки, бо я наче від матері в юні роки ховаюсь й приховую романтичні відносини.
Але свекруха вже за місяць викрила нас. Очевидно, в неї нюх на такі речі. Сказала збирати речі мені й моїм дітям. Я пояснила все Сергію і його відповідь мене ощасливила. Він прийняв мене з дітьми й зробив пропозицію у них на очах. Ми почали жити всі разом. Мої діти вже дорослі, тому все розуміють. Навіть до бабусі не ходять в гості, бо пам’ятають, що вона їх прогнала.
