Моє сімейне життя розпочалося як і в більшості людей. Спочатку були зустрічі з Віктором. Такий період тривав більш як рік. Ми разом вчилися в університеті. Потім ми почали разом жити. Раптом я завагітніла. Довелося узаконити наші стосунки.
У родині Віктора мене прийняли дуже тепло. Я відчувала велику прихильність зі сторони батьків мого чоловіка. Мені це було дуже приємно. Одразу свою свекруху почала називати мамою.
Мені на цей час було двадцять два роки. Досвіду у питаннях материнства не було. Мама чоловіка була першою порадницею і підтримкою в таких питаннях. Вона за мною доглядала і піклувалася мною, як за маленькою. Що, звісно, викликало теплі почуття до неї. З перших же днів почала називати її мамою, бо вона ставилася до мене як до рідної дитини. Навіть краще. Матір купувала для мене все необхідне: і взуття, і одежу, і їжу. Звільняла часто від кухні. Я мала час для відпочинку зі своїм чоловіком.
Моя родина була з небагатих. Жила я в селі. У мене ще була молодша сестра. У свій час, ще студенткою, заробляла на курсових роботах. Так і жила. Бо у батьків не було грошей на мою освіту.
Коли завагітніла, то не змогла вчитися далі – був сильний токсикоз. Взяла академвідпустку. Тепер живу цілком на забезпеченні свого чоловіка. Після народження сина взяли в кредит квартиру, яку також сплачує мій чоловік. Ми живемо тепер у новому помешканні. Але свекруха часто навідується до нас. Любить внука, як рідного сина. А може, й більше. Так каже вона.
Час збігає швидко. На днях моєму синові Андрію виповниться три рочки. Я вважала, що це велике свято у житті родини і дитини зокрема, тому в інтернеті замовила різні цікаві прикраси для прикрашення кімнати цього дня. Також замовила спеціального торта з такої нагоди. Приготувала вишукані страви. І купила синові в подарунок доволі дорогу іграшку.
Коли прийшли батьки Віктора, я вловила незадоволення свекрухи. Потім вона все-таки не стрималася і виговорила мені все, що думала з приводу організування дня народження і не лише.
Сказала, що останнім часом я взагалі занедбала власного чоловіка. Він вже кілька тижнів поспіль приходить вечеряти до батьків. Ходить цілими тижнями в одній сорочці. Чим я займаюся? Чому так занедбала свого чоловіка? Навіщо витратила стільки грошей на мішуру? Чим я керувалася, коли це все купувала, за гроші чоловіка, який тягне сім’ю і кредит. Мало, що сама живу на його плечах, ще й дозволяю собі всякий непотріб. Обізвала мене голодранкою.
Звісно, що я образилася на неї. Проплакала після відходу гостей. А потім по-серйозному задумалася про власне життя. Справді – хто я? Університету не закінчила, роботи в мене нема, перспектива наразі не змальовується. І цей інцидент зі свекрухою став для мене поштовхом для змін.
Уже за кілька днів я клопотала в університеті про відновлення навчання. Думала про власний підробіток, щоб могла заробляти хоча б на себе. Андрія влаштовувала в садочок.
Коли б не колючі слова свекрухи, то б сиділа далі вдома. Зараз життя набирає інших обрисів. Свекруха за день перепросила мене за різкі слова. Я її вибачила, але гіркий присмак все-таки залишився між нами. Тепер не можу назвати її таким теплим словом «мама».
