Після весілля ми Олегом деякий час жили біля його матері. Батька у чоловіка не було, він пішов з родини, коли Олег був ще маленьким. Мати виховувала його самостійно. Чоловік у мене був хороший та добрий. В усьому мені допомагав. Та й зі свекрухою у нас були прекрасні стосунки. Та, якби добре не було поруч з Оленою Іванівною все ж хотілося мати власний куточок.
Рік ми сумлінно відкладали на квартиру. Економили на всьому чому можна. Олег влаштувався на ще одну роботу, а я брала додаткові зміни. На жаль, відкласти потрібну суму не вийшло. Ми сильно засмутилися, але у важку хвилину на допомогу прийшла свекруха. Сказала, що дасть нам частину грошей на покупку квартири. Ми були невимовно щасливі та вдячні Олені Іванівні за її допомогу та щедрість.
Через місяць ми жили на своїй квартирі. Власними силами зробили ремонт, мої батьки купили нам меблі. Техніку взяли під виплату. Як же добре почувати себе господинею у домі. Можна все робити по-своєму, не запитуючи дозволу.
Не довго тривала моя радість. Через пів року до нас завітала свекруха із повними валізами та заявила, що їй дорого платити за комунальні послуги й вона вирішила пожити з нами, адже це і її квартира. Виганяти її я не стала, як-не-як, а квартиру ми мали саме завдяки Олені Іванівні. Тим більше, що ми вже жили разом й конфліктів між нами не було.
Цього разу все було інакше. Свекруха почала все переробляти по-своєму. Затіяла у домі перестановку. Без дозволу могла ритися у моїх речах, або без попередження заходити до нас у кімнату. Я говорила про це з Олегом та він не слухав і був на стороні своєї мами.
Останньою краплею стало те, що свекруха почала запрошувати до нас своїх подружок. Вони могли годинами сидіти на кухні, перемиваючи кісточки усім знайомим. Я не могла спокійно приготувати вечерю, бо мене виганяли з моєї ж кухні. Того вечора Олег залишився без вечері. Коли ж він запитав у чому справа, розповіла все як є, а потім додала: «Або ти відвозиш матір назад на її квартиру, або відвозиш мене до моїх батьків, але назад я більше не повернуся»
Наступного ж ранку свекруха виїхала. Не знаю, що казав їй Олег, але вона дуже розлютилася. Погрожувала, що піде до суду й відсудить у нас частину квартири. Ми продали свій автомобіль, решту грошей дали мої батьки й офіційно відали Олені Іванівні гроші, які вона внесла у покупку квартири. З того часу спілкуватися перестали.
