Живемо ми з чоловіком не дуже мирно, постійно сваримося, то сходимося, то розходимося. І так вже на протязі п’ятнадцяти років. Маємо ми спільну донечку Катрусю, якій 9 рочків. Ми її дуже любимо, та, напевно, тільки заради неї ми і повертаємося один до одного.
Але ця розповідь піде не про відносини мої з чоловіком, а про мою свекруху. Вона, на мою думку, настільки не любить свою онучку, що навіть не вітає її з днем народження. Мені здається, що таке відношення бабусі до внучки тільки через те, що у нас з її сином не стабільні відносини. Але ж наші стосунки не повинні впливати на любов бабусі до Катрусі. Чому я так вважаю, тому що коли ми з чоловіком знаходимося у сварці або не живемо разом якийсь період, то вона постійно мені телефонує та перевіряє чи зійшлися ми чи ні. А також постійно налаштовує мене проти чоловіка, а сина свого проти в мене, щоб тільки ми не помирилися.
У неї є крім мого чоловіка є ще одиг молодший син, який живе в тому ж місті що її свекруха. І своїх інших онуків вона балує й постійно допомагає сім’ї сина грошима, купує одежу для коханих онуків, на день народження дарує дуже дорогі подарунки. А мою Катрусю інколи забуває просто привітати.
Свекруха постійно жаліється, що у неї мала пенсія та немає зовсім коштів, щоб нам допомагати. Але я знаю що це не так, бо окрім своєї пенсії вона тримає ще велике домогосподарство і займається продажем м’яса, різних овочів та фруктів. Як мінімум їй цього доходу вистачає, щоб допомагати молодшому сину забезпечувати свою сім’ю. Я розумію, що ми живемо в іншому місті так кожні вихідні ми не можемо приїжджати до неї у село, щоб відвідати її, але все ж, коли приїжджаємо можна гостинніше зустрічати свою рідну онучку. Навіть моєму чоловікові зі сторони здається, що дітей свого меншого сина вона любить та голубить більше чим нашу Катрусю. Моя донечка постійно запитує у мене та у свого тата коли до нас приїде бабуся або ми поїдемо до неї у гості.
І ось в останнє коли ми посварилися з чоловіком, ми не розмовляли один з одним майже тиждень, а коли зустрілися, обговорили всі невирішені питання, то знайшли рішення спільної проблеми та помирилися. Але мою свекруху це зовсім не влаштувало і вона все одно продовжувала говорити своєму сину яка я погана дружина.
Але все ж її не послухали та зробили так, як вчинили за потрібне. А нещодавно знову трапилась дуже цікава та неприємна ситуація. У нашої донечки місяць тому був день народження, їй виповнилося 10 років. Вперше за все життя моєї донечки бабуся, коли її вітала по телефону, то не жалілася на те, що в неї немає коштів, щоб купити подарунок Олесі, а сказала, що готує для неї велику посилку, яка скоро прийде до нас поштою.
Якщо чесно, то не тільки моя донька була щаслива та рада, а й я також. Бо такого від своєї свекрухи я ще ніколи не чула. Ми чекали з нетерпінням на цей подарунок бабусі, а коли він прийшов до нас, то ми були неприємно шоковані. Все, що свекруха могла передати моїй дитині на ювілей, так це одяг з секонд-хенду та одну півлітрову банку варення. Донечка моя дуже засмутилася такому ставленню бабусі до неї але я її заспокоїла, сказала що в неї поряд є мама, яка буде замінювати бабусю і дідуся, і всіх разом. Тому, наступного дня ми пішли і придбали моїй Катрусі дуже гарне платтячко та красиві туфельки.
В цей раз я вже не витримала і висказала всі думки з приводу своєї свекрухи чоловіку. А він мене обізвав егоїсткою та сказав, що думаю тільки про себе та не поважаю дорослих. Після цієї сварки, кожен з нас залишився при своїй думці, але я все одно не розумію як можна так розділяти своїх рідних онуків.
