З Михайлом у нас був нерівний шлюб. Він із заможної родини, єдина дитина. У мене двоє молодших братів та сестра. Батьки день і ніч на роботі пропадають, щоб заробити якусь копійку. Мені з навчанням допомогти не могли, а я хотіла здобути професію медичної сестри. Тож вступала, розраховуючи лише на власні сили та можливості.
З першого курсу поєднувала навчання та роботу, адже потрібно було платити за орендовану квартиру та з чогось жити. До того ж я кожних вихідних їздила до батьків, не гоже з пустими руками. Купувала їм продукти та якісь смаколики для молодших.
Одного разу на автобус не встигла, тож довелося добиратися попутками. Біля мене зупинився молодик на красивій машині. Судячи з його вигляду різниця у віці в нас невелика. Дорогою ми познайомилися, багато розмовляли. Максим веселий, розповідав смішні історії зі свого життя.
Довіз мене до самого будинку й попросив номер телефону. Так ми почали спілкуватися, а згодом і зустрічатися. Досить скоро я дізналася, що вагітна. Максим майбутньому батьківству не зрадів, але дитину сказав залишити. Перед розписом привів мене до своїх батьків на знайомство.
Галина Олександрівна мені не зраділа. Вона мала на майбутнє сина великі плани, а я їх зіпсувала. Усіх собак спустили у мій бік. Тато чоловіка в усьому слухав дружину, тож захисту від нього не діждешся.
Після весілля довелося йти у невістки. Максим моєї думки не запитував, поставив перед фактом, грошей немає, орендувати не зможемо. Довелося переїхати до свекрухи та свекра.
Життя у їхньому домі мені не було. Я не змогла знайти собі тихого місця, тому частенько їздила в гості до батьків. Галина Олександрівна сердилася, що не допомагаю по господарству й скаржилася на мене Максиму. Все частіше ми сварилися й не могли поладнати.
Після народження дитини ситуація лише погіршилася. Я не встигала справлятися і з дитиною, і з хатньою роботою. Малюк був неспокійний, багато плакав. Чоловік повертався з роботи втомлений, а вдома такий галас. Тут свекруха масла у вогонь доливає, каже, що справна жінка встигає робити усе.
Знаходитися з нею в одній квартирі я більше не могла. Тож раніше вийшла на роботу, планувала відкладати на оренду квартири. Поки працювала, за дитиною приглядав свекор, він пенсіонер. Якось я повернулася додому, а Галина Олександрівна у моїй шафі порядкує.
-Що це ви там робите? – зненацька запитала у жінки.
-Не твоя справа! Це моя квартира, що хочу те й роблю.
-А це мої речі, які не можна зачіпати без дозволу – я підійшла до неї й вирвала з рук свою кофтинку.
Свекруха такий галас зчинила, усі збіглися до нас. Галина Олександрівна гарна актриса, схопилася за свою руку та набрехала, що я її образила, а вона просто хотіла речі поскладати у шафі, щоб мені допомогти. Звісно, що їй повірили, мою версію навіть ніхто слухати не став. Того ж вечора нам з сином довелося шукати нове помешкання. Деякий час жили в готелі, поки я не знайшла недороге житло. Правда жити потрібно з господаркою. Нею виявилася старенька самотня бабуся.
За те, що я допомагала по дому та готувала їсти на всіх, вона не хотіла брати гроші за оренду. Ми швидко подружилися, я розповіла про своє важке життя. Бабуся Оля мені співчувала та зробила надзвичайний подарунок – переписала свою квартиру.
З Максимом ми розлучилися. Він так і залишився жити біля батьків. Вдруге не одружився, свекрусі так ніхто і не підійшов. Коли вони опам’яталися, що мають онука та хочуть з ним спілкуватися, я вдруге вийшла заміж. Син бачитися з колишньою ріднею не хоче, це суто його вибір.
