Я була неймовірно щаслива, коли виходила за свого чоловіка. Не тільки тому, що він в мене прекрасний чоловік та партнер, а тому що свекруха в мене була як друга мама. В нас була завжди теплі, приязні та близькі відносини. Як до весілля, так і після.
Проте так було лише до тих пір, поки я не завагітніла. Вона одразу стала мене повчати, давати поради, наказувати що і як робити. Також розказувала всякі історії та читала нотації, якщо я не дай бог якоїсь прикмети не притримаю.
Як тільки я народила, то ці всі її накази та «поради» стала дуже вороже сприймати. Дуже вони мене дратували. Тому просто перестала їх слухати та дотримуватися їх. Хоча і не виказувала відкрито свою злість та неприязнь.
А потім сталося те, що зіпсувало повністю наші стосунки. Моя сестра, яка вже мала дітей, віддала мені майже нові речі зі своїх діточок, які ті вдягали по один-два рази, або й зовсім не використанні. Тобто в них був просто прекрасний стан. Мені тим більше подобалися ці речі, гарно виглядали, якраз гарно було б для нашого синочка.
Свекруха взяла і всі викинула. От просто, бо вона так сказала. Я після пологового коли почала шукати речі, то зрозуміла, що сумок ніде немає. Я тоді почала розпитувати в чоловіка та в свекрухи. І тоді та, без єдиного сумніву та жалю, сказала, що викинула їх. А пояснила вона це тим, що на дитину не можна ні в якому разі вдягати чужі речі. Навіть якщо вони в прекрасному стані та випрані, щоб напевне точно були чистими.
Вона навіть не подивилася на ті речі. Просто взяла сумки і винесла на смітник, поки я була в пологовому. І знаєте. Я ніколи не була тією людиною, яка легко виходить з себе та влаштовує істерики чи скандали. Але тоді в мене і так був важкий час після пологів, так ще й свекруха таке викинула.
Так, я влаштувала грандіозний скандал. Я певно ніколи в житті так не кричала. Як вона може розпоряджатися не своїми речами і вирішувати за когось, що залишити, а що викинути. Я зрозуміла тоді, що поваги в неї до мене немає абсолютно. Адже людина, яка поважає такого ніколи не зробить.
Після цього я по мінімуму спілкуюся зі свекрухою і не даю їй багато часу проводити з онуком. Не хочу, що б мій син набрався від неї такого бачення світу. Не можу її пробачити, і не хочу її пробачати взагалі.
