Свекруха вирішила, що знає краще
Олеся здригнулася від різкого дзвоника. На екрані «Ганна Миколаївна». Свекруха дзвонила вже третій раз за ранок. Олеся глибоко зітхнула, зібравшись із силами, і підняла трубку.
Так, Ганно Миколаївно, слухаю.
Олесю, чому не береш трубку? у голосі свекрухи звучав докір. Я тобі дзвоню й дзвоню!
Кашку Софійці варила, руки були зайняті, збрехала Олеся, хоча насправді просто не хотіла в сотій раз обговорювати, як «неправильно» виховує дитину.
Знову ті кашки! Я ж казала дітям потрібне мясо! Мій Олежко на мясі виріс, ось який кріпкий! А твоя Софійка зовсім бліденька, мабуть, вітром здує.
Олеся заплющила очі й порахувала до пяти. Їхній доньці було лише три роки, і лікар казав, що розвивається вона нормально. Просто вдалася в татову родину струнка.
Ганно Миколаївно, ми її годуємо і мясом. Сьогодні на обід будуть фрикадельки.
Ось і добре! Саме тому й дзвоню. Заїду до вас сьогодні, привезу курячий бульйон. На кісточках, як Олег любить. І котлет напекла, за моїм рецептом. А то ти зі своїми фрикадельками
У «фрикадельках» пролунав такий неприхований сарказм, ніби Олеся годувала дитину отрутою.
Не вартує турбуватися, у нас усе є, спробувала відмовитися Олеся.
Яке турбування? Бабуся онучку провідати хоче! Хіба заборонять?
У цій фразі весь характер свекрухи: вміння поставити питання так, що будь-яка відмова виглядатиме грубістю.
Звичайно, заходьте, здалася Олеся.
Закінчивши розмову, вона притулила чоло до холодного віконного скла. За вікном кружляли рідкісні сніжинки, осідаючи на голі гілляці. Листопад виявився похмурим.
Мамо, з ким ти розмовляла? із дитячої кімнати визирнула Софійка, тримаючи в ручках пошматованого плюшевого ведмедика.
Бабуся Ганя приїде сьогодні, посміхнулася Олеся, намагаючись, щоб голос звучав радісно.
Вона знову буде казати, що я погано їм? насупилася дівчинка.
В Олесіній груді занило. Навіть дитина помічала ці постійні дорікання.
Бабуся просто дуже любить тебе й хоче, щоб ти виросла здоровою.
Софійка не виглядала переконаною, але кивнула й повернулася до іграшок.
Олеся взялася за прибирання. Хоча вони з чоловіком віддавали перевагу творчому безладу, перед візитом свекрухи квартира мала сяяти чистотою. Інакше неодмінно почулася б фраза про те, що «у такому хліві й мікроби заведуться».
За дві години вона встигла помити підлоги, протерти пилюку й навіть спекти яблучний пиріг єдину її страву, яку свекруха завжди хвалила.
Олег мав повернутися з роботи до обіду. Вони обоє працювали вдома він програмістом, вона дизайнеркою. Але сьогодні в нього була важлива зустріч із клієнтом, тому поїхав до офісу.
У двері подзвонили рівно о другій. Ганна Миколаївна була пунктуальна, як швейцарський годинник.
Ось і я, невісточко! свіОлеся глянула на чоловіка, який тримався за ручку дверей, і зрозуміла попри все, вони знайдуть спільну мову зі свекрухою, адже найголовніше, що всі вони люблять Софійку по-своєму.
