Свекруха вирішила, що вона режисер нашого життя. Всюди її багато.

Ми з чоловіком одружилися і жили гарно. Все у нас було добре. От тільки з дітьми все ніяк.

Але ми ще надто молоді і не дуже переймалися цим питанням.

Потім ми вирішили, що можливо дитина не хоче до нас приходити поки ми не облаштуємо власне житло. Батьки і мої і чоловіка допомогли і ми придбали собі окрему простору квартиру. Далі взялися за ремонт.

Скажу я вам так, що ремонт на сьогодні – це дуже дороге задоволення. Гроші йдуть просто, як божевільні. Ми і рахувати не встигали.

Нарешті все було готово. Але з вагітністю у нас і далі не виходило.

Ми почали відвідувати лікарів, здавати аналізи. Пролікувалися майже шість місяців і побачили ті заповітні дві смужки.

А через дев’ять місяців у нас народився синочок – Матвійко.

Коли я лежала в пологовому будинку – то відправила чоловіка за ліжечком і коляскою для дитини. Ми попередньо обрали ті, які нам до вподоби і чекали коли народиться дитятко.

От тільки коли я прийшла додому – мене чекало повне розчарування. Ні ліжечка, ні візочка не було. Натомість стояло старе ліжко-колиска і обшарпаний візок.

А чоловік лиш знизав плечами і сказав, що його мама порадила не витрачати гроші. Тому в нас вдома стояв старий мотлох, в якому своїх дітей бавила ще сестра чоловіка.

Ну і зла я була. Я почала плакати. І тут до нас прийшли свекруха і свекор. До дитини.

Ага, прийшла перевірити щоб нам ще старого спихнути додому.

А коли вона вирішила, що може мою дитину положити у це старе ліжко – я не витримала.

Такий скандал я зробила, що сусіди збіглися. Я виставила за двері і чоловіка і свекрів.

А ввечері приїхали мої батьки з тим ліжечком і коляскою, які я так хотіла.

Все таки моя мама набагато краща за свекруху. Моя мама готова останню сорочку з себе віддати, ніж бути такою жадною.

Майже тиждень ми з сином жили самі. Чоловік навіть не телефонував. А через тиждень прийшов з вибаченнями і сказав, що зрозумів усе і що більше не дозволить своїй мамі лізти у наше життя, стосунки і побут.

До речі, той старий мотлох ми викинули на сміття, щоб був-ва ще комусь від моєї свекрухи не перепало таке щастя у подарунок.

Оцініть статтю
Дюшес
Свекруха вирішила, що вона режисер нашого життя. Всюди її багато.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.