Ми з чоловіком одружилися і жили гарно. Все у нас було добре. От тільки з дітьми все ніяк.
Але ми ще надто молоді і не дуже переймалися цим питанням.
Потім ми вирішили, що можливо дитина не хоче до нас приходити поки ми не облаштуємо власне житло. Батьки і мої і чоловіка допомогли і ми придбали собі окрему простору квартиру. Далі взялися за ремонт.
Скажу я вам так, що ремонт на сьогодні – це дуже дороге задоволення. Гроші йдуть просто, як божевільні. Ми і рахувати не встигали.
Нарешті все було готово. Але з вагітністю у нас і далі не виходило.
Ми почали відвідувати лікарів, здавати аналізи. Пролікувалися майже шість місяців і побачили ті заповітні дві смужки.
А через дев’ять місяців у нас народився синочок – Матвійко.
Коли я лежала в пологовому будинку – то відправила чоловіка за ліжечком і коляскою для дитини. Ми попередньо обрали ті, які нам до вподоби і чекали коли народиться дитятко.
От тільки коли я прийшла додому – мене чекало повне розчарування. Ні ліжечка, ні візочка не було. Натомість стояло старе ліжко-колиска і обшарпаний візок.
А чоловік лиш знизав плечами і сказав, що його мама порадила не витрачати гроші. Тому в нас вдома стояв старий мотлох, в якому своїх дітей бавила ще сестра чоловіка.
Ну і зла я була. Я почала плакати. І тут до нас прийшли свекруха і свекор. До дитини.
Ага, прийшла перевірити щоб нам ще старого спихнути додому.
А коли вона вирішила, що може мою дитину положити у це старе ліжко – я не витримала.
Такий скандал я зробила, що сусіди збіглися. Я виставила за двері і чоловіка і свекрів.
А ввечері приїхали мої батьки з тим ліжечком і коляскою, які я так хотіла.
Все таки моя мама набагато краща за свекруху. Моя мама готова останню сорочку з себе віддати, ніж бути такою жадною.
Майже тиждень ми з сином жили самі. Чоловік навіть не телефонував. А через тиждень прийшов з вибаченнями і сказав, що зрозумів усе і що більше не дозволить своїй мамі лізти у наше життя, стосунки і побут.
До речі, той старий мотлох ми викинули на сміття, щоб був-ва ще комусь від моєї свекрухи не перепало таке щастя у подарунок.
