Світлана йшла дорогою. Від cлiз вона не бачила куди йде. Сьогодні підтвердився діагноз її доньки Віти.

Світлана йшла дорогою. Від сліз вона не бачила куди йде. Сьогодні підтвердився діагноз її доньки Віти. Онк oлoгія. Скільки надій було на скоре видужання. Але ні, сподівання марні. Лікар повідомив, що потрібні гроші. Є один онколог, який може вилікувати Віту. Але в нього черга, попасти нереально. А записатися, то лише десь через півроку вони зможуть попасти до нього. Така перспектива не підходила для Світлани.

Поряд із дорогою стояла церква. Дівчина несміло ступила на поріг. Вона не знала, як себе вести там. Тому стояла, дивилася на інших. Вони щось шепотіли, дивлячись на святі ікони. Світлана почала пошепки молити бога, щоб допоміг їй вилікувати донечку. Адже вона маленька, їй іще тільки п’ять років. Від того, що побула в церкві, чи можливо щось інше, але Світлана йшла додому з упевненістю, що з Вітою все буде гаразд.

Коли наступного дня вона йшла до лікарні. Поруч з нею дівчинка побігла на дорогу за м’ячем. Світлана ледь устигла схопити дівчинку за руку, як поряд промчала машина на великій швидкості. М’яч лежав роздавлений. З дівчинкою все гаразд. Тільки вони удвох не вдержалися на ногах і впали. Добре що Світлана міцно тримала малу, і вона впала на неї. Дівчинка заплакала, до них наближався чоловік.

Він допоміг піднятися обом, взяв доньку на руки, почав заспокоювати. Світлані дякував, говорив, що їй потрібно, він все зробить. Дівчина невесело усміхнулася.
– Навряд чи допоможете.
І пішла в лікарню до Віти. Назустріч їй ішла медсестра, яка працює на тому поверсі, де лежить донечка Світлани. У вікно вона бачила все що відбулося за лічені хвилини. Наташа зупинила дівчину і запитала про що вони говорили. Потім повідомила, що то і є той лікар, який їм потрібен. Медсестра наполягала, щоб Світлана йшла до нього і просила подивитися її дочку. Це той єдиний шанс, який дається їй.

Світлана вже знала, як звуть лікаря, тому покликала його, як тільки побачила в коридорі. Віталій Петрович впізнав її, підійшов із щирою посмішкою і знову дякував за порятунок його доньки.
– Врятуйте мою донечку. Прошепотіла Світлана.

Згодом, коли всі труднощі були позаду, дівчина думала. Таки є бог на світі. Вона просила допомоги. І він привів її якраз у ту хвилину, щоб врятувати доньку Віталія Петровича. А він врятував її Віту. Дівчинка одужала. Вони ще довго будуть ходити здавати аналізи. Але страшне позаду. Попереду їх чекає світле майбутнє. Наразі Світлана часто заходить у церкву. Дякує богу, що допоміг їй.

Оцініть статтю
Дюшес
Світлана йшла дорогою. Від cлiз вона не бачила куди йде. Сьогодні підтвердився діагноз її доньки Віти.