Моя чотирирічна донька Тетянка в дитячий садочок ходить з задоволенням. Та останнім часом все навпаки. Зранку, тільки починаємо збиратися, плаче істерики закатує. Я дивуюся її стану. Кожного дня приходиться умовляти піти в дитячий садок, обіцяючи нову іграшку. Вже тиждень у нас такий настрій. Сьогодні п’ятниця, і я вирішила сходити в обідню перерву, коли діти відпочивають, поговорити з Оленою Петрівною, вихователькою моєї Тетянки.
Дитячий садок знаходиться неподалік моєї роботи. Так що я встигаю сходити й повернутися. Коли підійшла до дверей кімнати, в якій зазвичай грається група Тетянки, почула розмову. Заходити не поспішала:
– Світлана Володимирівна, так не можна поводитися з дітьми. Ти в черговий раз ображала Таню. Її мама жалілася, що дитина в дитячий садок не хоче ходити. А раніше такого не було, йшла із задоволенням.
– Вона мене дратує. Ну не можу стриматися, щоб не чіпати те дівча.
– Чим дратує?
– Не знаю, але коли бачу її одяг, якому більше років, ніж цій дитині, не можу стриматися. Батьки, мабуть, п’ють?
– Що ти таке говориш? Мама в неї гарна, працьовита. Просто переживає труднощі, але вони минуть. Мені говорили, що тато Тетянки хворіє, всі гроші йдуть на ліки, а ти таке влаштовуєш. Дізнається мама Тані, пожаліється, тобі тут не працювати.
– То й що, я взагалі терпіти дітей не можу.
– То чому йшла на цю роботу?
– Так вийшло.
Я відкрила двері й влаштувала сварку. Викликали завідувачку, якій пояснила ситуацію, і те, що чула від виховательок. В мене немає часу шукати інший дитячий садок. Але ж та Світлана Володимирівна сьогодні ображає мою доньку, а завтра перекинеться на іншу дитину.
Вихователь повинен виховувати, а не ображати дітей. Своєю поведінкою ламає психологічний стан дитини з раннього віку. А далі? Чи знайду я в собі впевненість надалі довіряти вихователям?
Я добилася, щоб Світлану Володимирівну звільнили. Але це не заспокоює. Скільки ще таких Світлан ображатимуть дітей просто за те, що бідно вдягнені. В мене тимчасові труднощі. Одужає чоловік, і в моєї Тетянки будуть нові речі, але навіщо так. В крайньому разі нехай скаже мені, що не подобається в дитині, а не калічити її психіку.
Тетянку я забрала, і ми вдвох пішли до мене на роботу.
