Олексій з Михайлом зростали в дружній родині. Батьки поважали одне одного, не сварилися при дітях. Хлопці вважали, що так живуть всі сім’ї. Коли їхні батьки стали немічні, в обох синів були свої сім’ї. Олексій купив собі квартиру в кредит, і разом із дружиною протягом багатьох років виплачують. Вони не жаліють що так поступили. Знають, залишилося декілька років, і квартира виплачена. На той час їхні донька і син ходять до школи.
Молодший Михайло живе з дружиною і сином на найманій квартирі. Він так і не наважився взяти кредит на квартиру, як це у свій час зробив старший брат. Коли останньою померла мама, після них залишилася трикімнатна квартира. Свого часу тато з мамою не склали заповіт, розсудивши так, що двоє дітей, самі поділять порівну. Але Михайло швиденько переселився в батьківську квартиру. Олексій просив його сплатити частку, адже на двох потрібно розділити. Та молодший брат шукав причини, а основна, немає грошей.
Так і жили, хто з образою, а хто радий, що відстояв батьківську квартиру. Йшли роки. У Михайла виявили хворобу, яка не піддається лікуванню, але жити буде. Потрібен догляд. Його дружина доглядала рік, а потім зібрала речі свої й сина, пішла жити до мами. Молодший брат зателефонував Олексію, з проханням допомогти. Адже залишився один, а за собою не може доглядати. Олексій сварився, згадав йому, як той поступив зі спадщиною.
Сердився на брата. Доля покарала його, але ж брат. Лежить там один, нікому не потрібен. Олексій поговорив зі своєю дружиною, щоб переїхати до брата і доглядати його. Надія відмовилася. Навіщо це їй. Квартира дістанеться його дружині й сину, а вона доглядатиме? Ні, не буде такого. Сказала, якщо Олексій переїде доглядати за братом, то вона вважатиме те, як розлучення.
Старший брат переїхав до Михайла, доглядає за ним. Ось тільки думає, чи прийме Надія його назад? Адже не послухав її, переїхав. Сварив братову дружину, що так поступила з ним. На що та відповіла, що сама ще молода, жити хоче, а не сидіти біля хворого.
