Свої апельсини – їстимеш в іншому місці! – дорікнула мені сусідка по палаті.

Не знаю чому, але я відчула те, що я не до-вподоби своїй сусідці по палаті – ледь переступивши через поріг. Коли я увійшла до палати – сусідка вирішила, що вона може мене повчати та виховувати, при чому ми зовсім не були знайомими. Знаєте, я й сама можу поставити на місце будь кого, тому її план провалився з тріскам. Ця зухвала жінка думала, що має право вказувати мені, яке з вільних ліжок можна зайняти, а яке – ні; на яку полку в холодильнику можна покласти свої продукти, та інше. Я одразу ж їй відсікла, що сама прекрасно знаю яке з ліжок мені обрати і що робити далі. Я також зауважила їй, що сама оберу все, що для мене буде зручним і зважати на її команди не буду. Від моїх слів її прямо перекосило, обличчя її почервоніло від злості. Не вийшло у неї мною керувати.

Того дня мені провели планову операції, після обіду я вже прийшла до себе та почувалася набагато краще. Навіть ходила на обід до їдальні. Приблизно за чверть до п’ятої години дня я вирішила спуститися до буфету і придбати для себе якихось фруктів. Мені дуже захотілося бананів, проте їх не було. Тому я взяла собі кілька апельсинів і повернулася до палати. Я вже навіть помила його та висушила у рушничку, думала з’їсти весь, але пізніше – перехотіла. Половинку відрізала ножем, а другу частину поклала на тарілочку і відправила в холодильник. Зручно присіла на своєму ліжку і почала смакувати апельсином.

Решта пацієнток, які також перебували у нашій в палаті були зайняті хто чим, тобто своїми справами. Наймолодша з нас їла шоколадні цукерки. Інші дві жіночки розмовляли за чашкою чаю. Аж раптом до мене повертається «головокомандувач» палати і злісно промовляє: «Це обов’язково їсти той апельсин в палаті? Знайдіть собі інше місце і там з’їжте хоч два!».

Спочатку мені здалося, що це не зовсім смішний і геть не вдалий жарт, проте її погляд був пристально спрямований на мене і давав мені зрозуміти, що вона сповнена серйозності. «Тобто в іншому місці? Чому це я не можу смакувати апельсином у палаті?» – відповіла я цій жінці.

Такої відповіді, як я почула, я аж ніяк не очікувала: «Мало того, що зіпсувала своїм апельсином повітря у всій палаті, так ще і їсть його прицмокуючи у всіх перед очима. І взагалі, виховані люди спочатку пригощають інших, а опісля – їдять самі!».

Я була приголомшена. Тоді я відповіла: «Ви це серйозно сказали? Знаєте, у Вас, мабуть старечий маразм! Я купила фрукти для себе і повинна ними ділитися зі всіма, всіх пригощати? Знаєте, на Вашій тумбочці стоїть ціла банка соку, то чому ж мені не запропонували хоч склянку?! Це ж теж дуже не виховано, але вже з Вашого боку. Самі ж кажете, що потрібно знати систему поділу. І взагалі, якщо так припекло з’їсти апельсин – підіть до буфету і купіть собі скільки влізе! Вона не дорогі, один буде коштувати до 10 гривень. І не потрібно вказувати мені де його їсти, я сама вирішу де мені буде комфортно ним смакувати. А якщо щось не подобається – йдіть по коридору погуляйте!».

Після моїх слів – «головокомандувач палати» не промовила ні слова і навіть старалася не повертати голову в мою сторону. Коли я перебуваю в лікарні, то ніколи ні з ким нічим не ділюся, тому що був в мене вже один досвід.

Кілька років тому, як я вкотре лежала в лікарні – дочка принесла мені ще теплих домашніх вареників. І я не задумуючись вирішила пригостити ними всіх сусідок по палаті. Коли всі собі їх розібрали – мені залишилося лише чотири штуки. Чотири з тридцяти, які мені принесла дочка. Розібрали, як гарячі пиріжки на вокзалі. З того часу я більше не ділюся продуктами в лікарні і нікого навіть цукерком не пригощаю. От така історія повчальна.

 

Оцініть статтю
Дюшес
Свої апельсини – їстимеш в іншому місці! – дорікнула мені сусідка по палаті.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.