Влад з Оленою мріяли про щасливу і велику сім’ю. Саме тому вони постарались, щоб придбати клаптик землі неподалік від міста, щоб побудувати на ньому будинок.
Побудували будинок та стали намагатись народити дитину. Але всі їхні старання були марними. Проте пара не покладала рук та робила все можливо, щоб народити дитя. І от нарешті, чудо сталось!
Ось в закоханої пари росте син Давид. Хлопцю було вже цілих сім рочків, хоча батьки його вже були люди в роках. Обом було по сорок п’ять. Та добре, що хоча б одну дитину змогли народити.
От тільки і цьому щастю не суджено було статись. Невиліковна хвороба, яка прикидалася звичайною застудою, забрала життя хлопчика. Це неймовірне горе для батьків. І якщо Влад ще якось тримався, то Олена геть втратила себе.
Так сильно охопило її горе, що не встигли вони вийти з одного трауру,як одразу ж почався наступний. Через рік після Давида покинула цей світ і Олена. Тепер Влад залишився сам один. Без підтримки, без опори та без сім’ї.
Два роки він проходив ніякий. Його не цікавило нічого, крім роботи та серіалів, всяких він міг трохи забутись та хвилюватись за долю героїв, а не згадувати минуле, яке болісно било по його відкритій рані.
Одного разу чоловік помітив, що в сусідські ворота, крім, власне, сусіда, заходить ще якась жінка. Влад добре знав жінку сусіда, бо ж не перший рік прожив у цьому будинку. Та й що робити треба, щоб дізнатись? Правильно! Просто запитати.
Виявилось, що ця жінка винаймає в сусіда другий поверх. Вони з дружиною живуть на першому і другий майже не використовують, то чому б на тому не заробити? Жінка спокійна, тиха, проблем не створює, так щей з садом допомагає.
З тих пір ця жінка, яка зветься Мартою, стала часто зустрічатись Влада. Виявилось, що вони працюють в сусідніх будівлях, тому, щоб якось цікавіше було йти їхати на роботу, Влад став підвозити Марту на машині до роботи.
Так вони почали спілкуватись. І в спілкуванні цьому з’явилась іскра,яка розпалила пожежу кохання.
Марта розповіла, що орендує другий поверх їй син. Все тому, що вони домовились так. Син винаймає мамі житло, а він з своєю дружиною та новонародженою донечкою живуть в трикімнатній квартирі матері. Так вони вирішили питання житла без проблем.
Влад вирішив, що хоче бути з Мартою. Тому запропонував їй жити з ним. А потім і попросив її руки та серця. Жінка трохи подумала, а потім погодилась. Вирішила потримати інтригу, хитрунка.
З тих пір Влад всю свою невизначену на рідного сина любов перемістив на сина Марти, Яна. Та й невістку її з гнучкою прийняв як своїх. Маленька бігає вже і називає Влада дідусем.
Влад втратив своє щастя, але знайшов у собі сили пережити це та знайти новий сенс свого життя. Тепер він дуже щасливий та впевнений, що це подарунок долі після пережитого горя.
