Я сам родом з села, але живемо ми з батьками заможно тому, що кожен зайнятий своєю справою. Маємо декілька городів, кози, пасіку, сад та теплицю. Цим і заробляємо на хліб.
Батьки віддали мене до престижного університету, там я познайомився зі столичною кралею Маргаритою. Хоча ця дівчина далеко не мій типаж, але тоді мене наче біс попутав, так вона мені сподобалась. Навіть до весілля дійшло.
Я думав, що батьки зрадіють звістці про одруження, адже я їх єдина дитина, вони мене дуже люблять.
До того, як переїхати в село, ми жили у місті. Потім квартиру продали та поселилися тут. Я аніскільки не жалію про те, що зробили батьки. Тут добре в будь-яку пору року. Та, навіть якщо за вікном негода, все одно приємно спостерігати за вулицею з вікна. У нас неподалік ліс та річка.
Крім домашньої роботи батько має ще магазин, де продає овочі та фрукти, а також сир та мед.
– Диплом отримав, їду до вас з дипломом та нареченою, – урочисто промовив я до батьків.
Мама аж ойкнула:
– Невже мій хлопчик став дорослим? Станіслав, ти це чув, син з невісткою їде!!!
– Мамо, скинь мені, будь ласка, фото нашого будинку, хочу показати Маргариті, – попросив я.
Мій друг Роман сказав, що вона не просто цікавиться який будинок у моїх батьків, а оцінює наскільки я багатий. Я не звернув уваги на слова друга, адже вважав, що Маргарита зі мною не через гроші. Роман лише похитав головою та сказав, що я колись згадаю його слова.
Маргарита у мене та ще красуня. Кожен хотів би мати таку дівчину. Я не підозрював Романа в тому, що він хоче нас посварити, але сумніви почали закрадатися. Моя наречена мала такий вигляд, наче щойно зійшла з обкладинки журналу: довге волосся, модний одяг та високі підбори.
Батьки були дуже раді знайомству. Я відразу їм сказав, що ми будемо жити у місті, бо там більше перспектив знайти хорошу роботу. Приїжджатиму інколи до них, батьки можуть не хвилюватися.
А Маргарита сказала, що було б добре після весілля поїхати на море. Це була б просто ідеальна романтична подорож.
Батьки зрозуміли на що натякає моя наречена та мама сказала, що це буде їх весільний подарунок.
Маргарита помітно оживилась та стала пропонувати варіанти куди б вона хотіла поїхати.
Почало вечоріти, мама заходилася прибирати зі столу, а ми з батьком про щось розмовляли. Раптом мама сказала до Маргарити:
– Допоможи мені, будь ласка, прибрати зі столу.
А Маргарита солодко позіхнула та попросила мене відвести її в кімнату, бо вона сильно втомилася. Мама так і залишилась стояти посеред двору з посудом в руках. Я відвів наречену в кімнату та повернувся, щоб допомогти мамі.
Така ж ситуація повторилася і на наступний день. Мені аж незручно стало перед мамою та я увесь час їй допомагав. В той час Маргарита гуляла по садку та робила фото.
– Сину, твоя наречена увесь час нічого не робить. Як ти уявляєш з нею ваше сімейне життя? – не витримала якось мама.
– Вона просто соромиться, ще призвичаїться, – відповів я.
Цілий тиждень ми гостювали у батьків, але моя наречена так і не допомогла мамі жодного разу. Мені стало здаватися, що мама маж рацію.
Батько намагався не втручатися в цю справу та матері робив зауваження, мовляв, що мама хороша людина та не повинна псувати щастя молодят, а я вже дорослий та бачу кого беру заміж. Я тоді ще не вважав, що лінь моєї нареченої є важливою причиною не брати її заміж і не бачив в цьому ніякої проблеми. Мабуть, тому, що мої очі були засліплені коханням.
Ми відгуляли весілля, відпочили на морі та у нас почалося сімейне життя. Через деякий час у мене відкрилися очі на мою дружину. У нас вдома була відсутня їжа, посуд мив лише я та вдома було брудно. Коли я робив зауваження дружині, вона набирала номер клінінгової служби та я розплачувався за їх послуги.
Далі постало питання про те, що нам потрібно думати про власне житло. Не завжди ж жити на орендованій квартирі. Я запропонував Маргариті почати збирати гроші на перший внесок за квартиру. А вона мені сказала:
– А твої батьки хіба не можуть нам купити квартиру? Я думала, що вони багаті.
– Я не чекаю від батьків допомоги, ми з тобою подружжя, тож повинні разом про це думати. Буде набагато легше, якщо ти підеш на роботу.
– Як це? Твоя мама на роботі не працює, а я повинна?
– Мама займається городами, козами та садом, а ти що вдома робиш? Селфі?
Маргарита образилась на мене та ми розлучилися. Де були мої очі. Невдовзі я познайомився з Олександрою. Вона родом з села та не боїться роботи.
Повна протилежність моєї першої дружини, зараз ми виплачуємо кредит за квартиру та живемо дуже щасливо.