Якось одна із матусь привела донечку в садочок і вже була готова попрямувати на роботу, та от не склалося. Софійку у садок не впустили, оскільки плата за нього була протермінована.
На емоціях Світлана забрала маленьку і повела в прокуратуру. Вона вважає, що з її дитиною вчинили неправильно і несправедливо. В свою чергу, керівництво садочка теж заявило, що втомилося вимагати із мамочки гроші. Вони ж просто вихователі, а не колектори. Тим більше, сума там доволі пристойна накопичилася.
Світлана продовжує доводити, що її Софію не мали права просто виставляти за двері. Це образило її, зганьбило перед іншими дітьми і тепер вона постійно сидить та плаче. Довелося навіть вести дівчинку до невропатолога після фрази: «Матусю, а чому мене вигнали? Я ж була дуже слухняною дівчинкою, завжди слухалась і нічого поганого нікому не робила»
До повного щастя Світлану скоротили на роботі. Зараз вона в пошуках роботи і навіть не уявляє, на що буде жити із двома дітками. Так, у жінки ще є старший синочок, зараз він ходить у перший клас. Але після випуску з садочку і за ним закріпився величенький борг.
Так склалося, що Свєта розлучилась з чоловіком і після того все пішло на спад. Спочатку шукала в оренду квартиру, оплата якої забирала майже всю зарплатню. Потім колишній чоловік вирішив забрати сина до себе. Ось забрати, то забрав, а борги за садок залишив матері дитини.
Світлана ж то думала, що він платить. А виявилось, що вона запеклий боржник. Вона не була готова до такого повороту подій і на руках такої суми не мала. Тому пообіцяла виплачувати, але не все зразу.
Керівництво садочка відмовляється вірити жінці. Кажуть, що її обіцянки пусті. Адже ні одної гривні після суду не було погашено. Вони визнають, що зриватися на маленькій дитині неправильно, та як ще вчиняти, коли по-іншому жінка просто не розуміє?
Зараз прокуратура сама розбирається із всіма справами і конфліктами. Справа доволі неоднозначна і тут важко розібратися: стати на сторону закону чи піддатися людському фактору?
Загалом, ситуація непроста і вихід із неї поки незрозумілий. Особисто я, дуже переживаю за мамочку, бо як поставлю себе на її місце, то аж в мороз кидає від складності обставин.
