Ми з дівчатами дружили втрьох ще зі школи. Разом навчалися, гуляли в одній компанії, а потім вступили всі троє до одного вишу. Я завжди вважала, що вони мої найкращі подруги, і на превеликий жаль, дуже помилилася в цих людях.
Одного дня до мене подзвонила моя подруга Ірина. Вони з Оксаною саме збиралися іти на каву. Покликали й мене. Я спершу сказала, що маю справи, а потім таки погодилася. Вже хотіла покласти слухавку, як по той бік почула цікаву розмову дівчат.
– Ох, і прошена ж вона, – мовила Ірина.
– Та нащо ти її взагалі до нас покликала? Нам і двом непогано сидиться.
– Образиться ж. Ти що її не знаєш?
– Давай вгадаю, зараз знову прийде у своїх протертих штанах та широкій кофті. І де вона ці речі вишукує? – говорила зухвало Оксана.
Ірина почала гучно сміятися.
– А ті сукні..! Та я б таке зроду не одягла! Як від бабусі! – і дівчата знову засміялися.
Я поклала слухавку, а самій було так боляче від їхніх слів. Я вважала їх своїми подругами, а вони так підло обговорюють мене за спиною. Прикро. Але я цього так просто не залишу! Тому стиснувши кулаки, вирішила взяти себе в руки та помститися їм.
Я одягла красиву сукню, підбори та пішла до “подруг” на зустріч. Бачила подив на їхніх очах. Вони насипали мені безліч компліментів, хоч я і так знала, що за цим насправді ховається звичайна жіноча підлість. Ми розмовляли, а потім Ірина запропонувала мені на вихідних з’їздити в торговий центр, щоб пройтись по магазинах.
Я не стала мовчати:
– О, а це чудова ідея. Мені вже давно потрібно прикупити собі щось новеньке. В мене одна сукня залишилася. Набридло купляти одяг на секонд-хенді.
Треба було просто бачити реакцію дівчат у той момент. Вони сиділи з широко відкритими ротами та дивилися одна на одну.
А я далі продовжувала своє:
– А що скажете про мою нову зачіску? Подобається?
– Гарна. Чому ти запитуєш? – насторожено запитала Оксана.
– Та як чому, сьогодні стільки часу витратила, щоб привести себе в лад, а то виглядаю просто жахливо.
На “подругах” обличчя не було. Вони зрозуміли, що я все чула.
– Ви ж такі хороші подруги в мене. Стільки років змушені були терпіти мій зовнішній вигляд…і цей нікудишній гардероб, і мій характер. Як мені з вами пощастило!
Тоді першою заговорила Ірина.
– Ми ж пожартували… Чого ти?
– Звісно, що пожартували. Гарно ти виглядаєш! Чесно…, – підтримала її Оксана.
– Дякую, але мені не потрібні ваші лукаві слова. Від сьогодні забудьте про мене і видаліть мій номер.
Я оплатила своє замовлення, обернулася та пішла. Прикро, що все так обернулося, але потрібно викидати таких людей зі свого життя назавжди. Після цього я ставитимусь набагато відповідальніше до вибору друзів. Надіюсь, більше на моєму шляху не попадуться такі “хороші” подружки.
