Та що ти за мати така, що покинула дитину у пологовому, а коли знадобилися гроші, то раптом згадала про нього?!

Ця історія про одного з найкращих людей, яких я знаю. Його звуть Вова. Товаришувати ми почали ще у школі й нічого не змінилось по цей день, бо зараз ми ще й партнери по бізнесу.

На днях я помітив, що він дуже засмучений. У нас не було таємниць один від одного, тому я прямо запитав у нього, що сталось.

– Уяви собі, до мене сьогодні прийшла мама. Біологічна. Почала говорити, що її винен за те, ким став й де опинився. Оплатити мій «борг» перед нею запропонувала квартирою і її повним утриманням.

Я й не знав, що відповісти, так сильно мене шокувала ця новина. Мама від Вови відмовилась, коли він тільки народився й після цього більше не з’являлась у його житті.

Вона йому розповіла свою історію. Звуть її Наталя. Після закінчення коледжу, вона вступила в університет, де весь час приділяла навчанню, доки один красивий хлопець не задурманив її голову. Вона думала, що все буде інакше. Наприклад, як у її мами з татом, де після весілля очікувало багато діток й щасливе сімейне життя. Але її хлопець Павло навіть не збирався про таке думати. Вона для нього була черговою дівчиною, щоб розважитися й погуляти.

Коли двоє молодих людей дізналися про вагітність, то плани на життя і їхні шляхи розійшлися. Наталя була переконана, що вони повинні одружитися, Павло ж її прямо сказав, що це її проблеми. На цих словах він зник з її життя.

Після цього вона ще якийсь час намагалась зв’язатися з Павлом, але все було даремно. Тоді вона почала гуляти з його другом й у них зав’язалися романтичні стосунки. Наталя, розуміючи, що дівчина з причепом нікому не потрібна, залишила дитину у пологовому будинку, а сама продовжила жити безтурботним студентським життям, позбувши про дитину, яку залишила.

На щастя, Вові пощастило, бо через кілька місяців його всиновили й він ріс у хорошій сім’ї, що любили його й в усьому підтримували. Та й сам він ріс хорошою, розумною та ввічливою людиною. Ми разом з ним створили бізнес, коли ще були молодими хлопцями, а згодом зустріли подруг-дружин, з якими одружилися й живемо щасливими сім’ями.

visnyk.lutsk.ua

Загалом, нічого поганого я про Вову не можу сказати. Лише те, що інколи він надто добрий.

Я боявся, що й тут його доброта зіграє з ним поганий жарт, але він твердо вирішив, що не допомагатиме мамі, бо вона йому була чужою людиною. Він побачив її вперше у житті у 25 років й відразу з вимогою про гроші. До того ж вона грозилась судом, щоб він її допомагав.

Тут мій друг навіть мене вразив, бо «зробив хід конем», сам подав на неї у суд й на днях мають винести рішення, що забороняють цій громадянці наближатися до нього й до членів його сім’ї, ближче ніж на 1 кілометр!

Оцініть статтю
Дюшес
Та що ти за мати така, що покинула дитину у пологовому, а коли знадобилися гроші, то раптом згадала про нього?!
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.