Якось у свій вихідний я збирався на дачу та коли вийшов з під’їзду, став свідком однієї ситуації.
На лавці як завжди сиділи мої сусіди похилого віку та говорили про щось своє. Я привітався та ми приємно потеревенили про те що у кого нового. Мене ці розмови скоріше забавляють, ніж дратують, від цих людей віє таким спокоєм, що і я мимоволі перестаю кудись поспішати та насолоджуюсь своїм життям
За мною вийшла молода дівчина років 25 та роздратовано поглянула на пенсіонерів, які сиділи біля під’їзду:
– Та як же ви замучили, коли не вийду – сидять, пліткують, нічого не роблять, я повинна тут спину гнути, щоб цих ледарів утримувати, – незадоволено сказала дівчина.
Ми аж замовкли від здивування, ці слова були дуже неприємними та не мали нічого спільного з реальним станом речей. Тут до неї озвався Валентин Семенович:
– Ми вже своє відпрацювали та, так само як і ви, молода пані, утримували своїх батьків, а вони своєю чергою працювали, щоб утримувати своїх. Ви теж колись будете в нашому віці та будете отримувати пенсію, яку вам платитиме держава. А ваші діти будуть працювати, щоб було із чого вам платити фінансову допомогу на старості років. Чи я не правду кажу?
– Не згодна, замолоду потрібно збирати гроші, щоб забезпечити собі достойну старість, – заперечила хамовита сусідка.
Тоді я не витримав та запитав:
– А ти сама це робиш?
– Звичайно, я ж на роботу ходжу і байдики не б’ю. Пенсіонери теж мають працювати.
– Добре, припустимо я, мені 73 роки, хто мене візьме на роботу в такому віці? – запитала Віолета Віталіївна.
– Хто шукає – той знаходить, відмовки можна знайти завжди.
– А ти давно у місті живеш? – поцікавився я.
Дівчина здивувалася та відповіла:
– Так, а чому вас це так цікавить?
– А твої батьки, напевно, теж пенсіонери? Ну то зателефонуй їм та скажи хай вони віддають тобі свою пенсію та йдуть на роботу. Хай самі її й знайдуть, адже ти ж сама сказала: “Хто шукає – той знаходить”. Чому вони на шиї у молоді сидять та нічого не роблять?
– Ви що? Це ж моє батьки!
– А наші сусіди теж чиїсь батьки. Ти що думаєш – завжди будеш молодою? Доживеш до їх років та теж будеш рахувати дні до того, коли ж прийде пенсія. А якщо її тобі не буде вистачати, що робитимеш? Де будеш роботу шукати?
Дівчина не мала що на це сказати та пішла мовчки по своїх справах, а я попрощався з сусідами та поїхав на дачу по дорозі обдумуючи ситуацію, у яку щойно потрапив.
Чому пенсіонерів звинувачують у неробстві? Вони теж колись були молодими та працювали. А тепер вийшли на заслужений відпочинок. Саме завдяки їм ми живемо в мирі та добробуті.
Вони зробили колись свій вклад в наше майбутнє та мінімум, що ми можемо їм віддати – це теж працювати, щоб з наших зарплат вираховувалися податки для оплати пенсії.
