Марта не була рада тому, що їй захотілось від чоловіка сюрприз на День народження. Такого від коханого за ці стільки років у шлюбі вона ніяк не очікувала!
За десять років шлюбу Марта не отримувала від свого коханого сюрпризів. От всілякі він подарунки робив, але не сюрпризи. Про всі вона знала, бо ж сама просила про конкретну річ, або натякала.
Проте цього разу жінці терпець увірвався і коли Петро став розпитувати, що Марта хоче на своє свято, то та заявила:
– Сюрприз хочу. Завжди знаю, що отримаю, а хочеться цього передчуття несподіванки та інтриги, що ж там таке в пакунку.
– Але ж як я його зроблю? А як тобі не сподобається? З цим ж так важко.
– Ну то от, Петю, трохи тобі головоломок в житті треба. Ти ж казав нещодавно, що будні нудними стали, рутина захопила. Матимеш квест.
На тому і домовились. Наступного дня Марта пішла на роботу та очікувала, що ж придумає її коханий. В неї ж все таки день народження, святкування буде ввечері. Лише вдвох.
Але що ж тепер робити Петру? Він вже всіляке дарував і не знав, як можна здивувати свою кохану. Тому, щоб знайти, можливо, щось хороше, чоловік поїхав до торгового центру. Походить, а може й сяйне якась думка.
Обходив він багато різних магазинів. І на взуття дивився. Але не знайшов такого, яке довподоби його Марті. Вона стильна жінка, все зі смаком підбирає, а в тому магазині взуття якесь таке, що Марта б точно не вбрала на ноги.
Потім думав, що може якусь клітинку, чи сукню знайде. І тут промах. Марта в нього дуже красива, а сукні якісь такі були, що не були на рівні краси дружини. Подивився на це все, махнув рукою і пішов.
Потім він зайшов до одного магазину з посудом. Багато різного подарункового було. Так само багато звичайного. Його увагу зачепила каструля. Така з хорошим дном, що не дає пригоріти їжі, з термометром збоку і форми й кольору цікавого. Вирішив, що візьме каструлю цю. Але для повної картини заскочив ще в пару магазинів та докупив дещо для сюрпризу.
Радів, що нарешті придбав для Марти хороший подарунок на День народження коханої жінки. Приїхав додому, влаштував романтичну вечерю та чекав на свою кохану з тією каструлею.
Марта прийшла з роботи, дивиться, а на неї вже чекає романтична вечеря, повсюди розкидані пелюстки троянд, запалені свічки і… Стоїть Петро з тією, прости господи, каструлею. Марта глянула на задоволеного чоловіка порожнім поглядом та подумала собі: “Серйозно? Мати Василева… Краще б я просто попросила якусь дрібничку красиву, а не такий сюрприз.”
Петро привітав дружину з Днем народження та запитав у Марти, чи подобається їй подарунок.
– Ох… Ну… Так, сонечко, подобається… Але…
– Ах! Точно! Ти ще в середину заглянь! Я забув уточнити, що це ще не все! Там якраз для каструлі підходяще доповнення! – радісно сказав Петро.
Марта так само розчаровано підняла кришку каструлі, очікуючи там побачити якесь кухонне приладдя, або щось в цьому дусі, але… Замість цього, вона побачила там дві коробочки та пакет.
В пакеті було саме те спіднє, про яке вона розповідала та показувала Петі. Ручна робота, з красивим переживши та легкими вишитими деталями. В одній коробочці була помада від люксового бренду, на яку колись вона дивилась в торговому центрі, але ціна трохи кусалась. Ще й саме той відтінок, який вона хотіла. А що ж в іншій коробочці? В іншій коробочці гарний ланцюжок з кулончиком. Дуже ніжним та елегантним. Такі, як вона любить.
Жінка розсміялась.
– От вдало ти мене підловив! От то вже сюрприз! Обожнюю тебе, Петю!
Марта скосила в обійми коханого та вони провели чудову вечерю разом. Але чи вдався б такий сюрприз, якби Петро не був уважним до своєї дружини? Навряд.
