Кожен ранок у мене починається однаково. Я встаю і готую сніданок для себе і своєї собаки. У мене йоркширський тер’єр на ім’я – Меліса.
Того ранку я подумала, що приготую нам обом вівсянки. Собі із сухофруктами, а своїй домашній улюблениці із курячим філе.
Проблема була в тому, що вівсяних пластівців залишилося зовсім мало і не вистачило б жодній із нас.
То ж я не гаячи часу накинула поверх піжами пальто і взула високі чоботи. Одягатися красиво з самого ранку я не хотіла, та й магазин за рогом через два будинки.
То ж я вирішила, що за кілька хвилин справлюся.
Біля входу в магазин стояв маленький хлопчик. З вигляду йому було років сім. Він намагався непомітно плакати, лиш час від часу тихенько схлипував.
Я поцікавилася що трапилося і де його батьки. Малий відповів:
– Я сам. Мені не хочуть продати продуктів. Мама захворіла і не може сама піти в магазин, а молодша сестричка плаче і хоче їсти.
Мені стало дуже шкода дитини. Я запропонувала йому піти разом і купити все потрібне, а потім я його проведу до мами.
Ми зайшли до магазину. Я взяла свої вівсяні пластівці. Хлопчик же попросив дістати йому памперси, взяв кілька бананів, упаковку курячих гомілок та гречану крупу.
Ми підійшли до каси і малий простягнув мені зім’яті в його руці гроші. Я ж відмовилася і сказала, що це буде від мене йому подарунок.
А тим часом взяла ще три кіндери і шоколадку, які завжди стоять поруч з касою.
Коли ми вийшли – я простягнула йому кіндера. Льоша, так його звали – відмовився, але потім взяв і сказав, що поділиться з сестричкою.
Я провела його додому. Вдома побачила жінку років двадцяти восьми, яка палала від жару і дівчинку до двох років.
Так, як за освітою я медик – я почала надавати їй допомогу. І крім того ще приготувала сніданок для дітей. Від госпіталізації жінка відмовилася, бо хвилювалася, що її дітей заберуть, а залишити їх нема з ким.
Майже два тижні я щодня відвідувала цю родину і лікувала бідолашну жінку.
А дітки так здружилися з моєю собакою Мелісою, що й відпускати нас не хотіли вечорами.
Так ми тепер і дружимо всі разом.
Тому не проходьте ніколи мимо. Якщо бачите, що людина чи дитина потребують вашої допомоги – відкликайтеся. Таким чином ви можете врятувати чиєсь життя, а іноді і не одне.
Світ ж стає кращим, коли люди навкруги добріші.
