Юрій із Танею одружилися, як тільки дівчина закінчила школу. Всі родичі руками сплескували, навіщо поспішати, адже зовсім молоденька. Ні освіти, ні роботи. Та й хто навчати буде домашнім справам. А Таня мовчала, вона знає, що поспішати потрібно, і Юра знає. Два місяці вагітності. Так що відмовлятися від заміжжя дівчина не збиралася.
Після весілля мама Тані звернулася в лікарню, щось зовсім погано себе почуває. А там невтішний діагноз, невиліковна хвороба. Через пів року мами не стало. А ще через місяць Таня народила сина. Допомогу на себе взяла свекруха. Вона допомагала не тільки доглядати, але й купувала речі малому. При цьому жалілася, що грошей у неї не залишилося.
Любов Іванівна, та ще жінка. Весь її дохід від того, як вона продасть ту чи іншу річ. В неї на базарі й точка була. Так що гроші водилися. Про це знали і Юрій і Таня. Але не сперечалися. Коли говорила, що грошей немає, віддавали кошти за костюмчик, чи що інше вона купила.
Коли Таня шукала собі роботу, дізналася, що знову вагітна. Якраз у день народження сина, народилася дівчинка рівно через три роки. А ще через пів року Юрій повідомив, що кохає іншу, і розлучається з Танею. Як же боляче дівчині. Але в неї є гордість, зібрала речі свої й дітей і переїхала у квартиру мами. Юрій платив аліменти, але суми були зовсім мізерні. Свекруха допомагала, приходила з дітьми гуляти, поки Таня йшла працювати. А працювала вона прибиральницею недалеко від свого будинку.
Ненормований робочий день. Коли свекруха прийде, тоді Таня йде мити підлогу. Гроші невеликі, але хоч якось зводила кінці з кінцями. Коли донечці виповнилося два роки, повела діток у дитячий садок. А там вакансія, няня потрібна. Влаштувалася. І робота є, і діти поруч.
А потім свекруха принесла дитячі речі, для хлопчика і для дівчинки. Таня вибрала те, що необхідне. Цінники на місці, заплатила свекрусі, і так дякувала за допомогу, що Любов Іванівна розчулилася, і колготи для діток віддала безплатно.
Одного разу Таня пішла на базар. Взуття у донечки порвалося, купити нове. Коли проходила мимо дитячого одягу, помітила костюмчик, такий, який свекруха принесла. Глянула на цінник, і спинилася. Дешевше відсотків на двадцять. Виходить Любов Іванівна на ній наживається. Такого стерпіти не змогла. Зателефонувала, дуже посварилися. Таня говорила, що більше не допустить бабусю до дітей. А ще й подруга розповіла, що її свекруха віддавала речі Любові Іванівни для Таніних дітей. Так вона невістці не несла, а продавала їх.
І що Тані робити? Діти люблять свою бабусю, чекають. А Таня настільки ображена її поведінкою, що не хоче бачити поруч із дітьми. Розуміє, що так неправильно, але не може себе стримати. А ви як би відреагували?
