Моя мама є прикладом для наслідування.
Мій батько ніде не працював та часто вип ивав. Життя з ним було просто нестерпним та мама якось терпіла та все тримала на своїх плечах.
Але одного разу вона вирішила, що з неї досить! Її одногрупниця сказала, що у них на заводі є вакансія, але завод знаходиться в іншому місці. Після чергового п’я ного дебошу мама зібрала наші речі та ми з нею поїхали назустріч новому життю. Я тоді ще був малий та не дуже розумів що відбувається та куди мене везуть. На перших порах проживали у маминої одногрупниці тьоті Лариси. А згодом ми вже винаймали житло.
Та, хоча грошей не завжди вистачало, мама була щаслива, вперше за стільки років я побачив посмішку на її обличчі. Моя мама була дуже сумлінним працівником та згодом стала начальником зміни. Бувало таке, що вона затримувалася на роботі через якусь поломку, та я був дорослим хлопчиком та все розумів. Я рано почав дорослішати та міг сам приготувати собі поїсти.
Тато не один раз приїжджав до мами миритися, стояв на колінах, просив його пробачити, обіцяв знайти роботу та кинути пити, а мама і слухати його не хотіла. Вона була уже навчена тим, що вірити батьку не можна, адже він і раніше обіцяв кинути пити та піти на роботу. Всі його слова це порожній звук.
Я дуже гордився своєю мамою через те, що у неї є сила волі та через те, що вона досягла таких висот у себе на роботі. Згодом мама стала директором заводу та ми почали жити набагато краще. У нас на столі з’явилися ковбаса та сир, ми могли собі дозволити поїхати на екскурсію.
Мама дуже добре вміла розподіляти бюджет таким чином, щоб і одяг купити, і їжу та навіть умудрялася відкласти певну суму коштів на будинок. Так вона накопичила гроші на перший внесок для кредиту на будинок.
Згодом ми переїхали у власний дім. Я не міг у це повірити. Мама купила мені футбольні ворота та у мене було власне футбольне поле! Також ми з мамою облаштували фруктовий сад та теплицю. Мама попросила сусіда та він зробив для неї гойдалку, про яку вона завжди мріяла.
Наш сусід дядя Ваня теж полюбляє футбол та ми з ним почали часто ганяти м’яча, чоловік сказав, що тепер дуже щасливий від того, що поряд з ним живуть такі чудові сусіди.
Згодом він почав заходити до нас все частіше та мама пригощала його варенням з фруктів, які ми зібрали в нашому саду.
Тепер у мене новий тато дядя Ваня, а мама радіє від того, що наважилась покинути чоловіка з алкогольною залежністю та не побоялася змінити своє життя.
