Моя маленька донечка почала боятися темноти. Через те погано спала. І не було на те ради.
Спочатку я використовувала нічну лампу. Вона трохи рятувала ситуацію. Але через світло почав погано спати старший син. Треба було щось змінювати. Пробувати інші методи.
Вирішила читати дитині терапевтичні казочки. Вони колись мене здорово виручали, коли син був таким маленьким.
Казочки про фей був пройдений варіант. Дитина вважала, що феї літають у день, а ввечері також втомлені лягають відпочити. Вона бачила такий мультик. Переконати дитину в іншому було не можливо. Вирішила придумати щось цікавіше.
І ось я розповідаю:
«Під ліжечком кожної дитинки, щойно вона туди вляжеться, перебуває юний хлопчик. Він пильно оберігає сон того, хто спить. А також стежить за тим, щоб ніхто сторонній не появився в кімнаті. Цей хлопчик дуже любить дітей. Особливо маленьких і чемних. Так, він стереже дитину аж до самого світанку. Коли прокидається сонечко, хлопчик зникає. Адже він цілу ніч працював і йому також треба відпочити, щоб увечері знову приступити до роботи…»
Зауважила, що донечка міцно спить… Я не встигла розповісти казочку до кінця. Не пояснила дитині, що цей хлопчик – це добрий ангел, який є в кожної людини. Він завше оберігає всіх тих, хто вміє його почути.
Наша доня спокійно спала всю ніч. Моя казочка, либонь, подіяла.
Зранку на кухні кожен займається своєю справою. Чоловік сидить за компом, син малює лева, а я загострюю йому олівці. Раптом дочка голосно повідомляє:
-Тату, а в мене під ліжком всю ніч чужий дядько просидів.
Чоловік застиг з відкритим ротом і покосився на мене. Я не втрималася і голосно розсміялася. Опісля все пояснила чоловікові. Сміялися разом.
Увечері, звісно, я мала продовжити казочку про доброго юнака. Розкрити дитині всі таємниці, хто такий ангел. Поступово довести цю казочку до логічного завершення. Але так, щоб дитина мала в образі ангела опору в складні моменти життя. Відчувала силу, яка опікується нею.
Сьогодні в ліжечко вклалися з великим бажанням – доні дуже хотілося дослухати казочку.
Я була задоволена, що зуміла знайти спосіб заспокоїти дитину. І не лише! Адже казочка мала й повчальний характер.
Так ми навчилися спати самостійно в ліжечку без пробуджень вночі.
А як ви присипляєте своїх діточок?
