Родинний секрет
Пятирічна Соломія прокинулась від дивного шуму в хаті хтось розмовляв. За вікном ще темно, вона вийшла зі своєї кімнати й побачила біля ліжка матері людей у білих халатах. Марічка лежала нерухомо, із заплющеними очима.
Мамо, матусю, прошепотіла дівчинка, мамо, вставай Їй стало страшно, і вона заплакала.
Соломія бачила, як матір поклали на ноші й винесли з хати, повезли до лікарні. Тато Остап залишився з нею. Ще ввечері дівчинка чула, як мати з батьком сварилися. Чомусь часто звучало імя Оксана вона знала, що це мамина сестра, але її вже давно немає, померла. Соломія навіть бачила фотографію Оксани на стіні у бабусі Ганни в селі.
Чому сварилися батьки, дівчинка так і не зрозуміла. Мати плакала, тато щось кричав. Так усі й заснули. А тепер щось сталося з мамою.
Тату, а що з мамою? запитала вона скрізь сльози.
Розумієш, Соломійко, у неї серце Слабке серце, тому, мабуть, не можна хвилюватися. Іди до кімнати, ще рано, я потім розбуджу тебе до садочка.
Марічці справді стало погано вона лежала, не маючи сили промовити слово. Остап заснув у кімнаті на дивані, а вона не могла покликати його. Що змусило чоловіка прокинутися серед ночі й підійти до дружини незрозуміло. Він торкнувся її за плече, але вона не прокинулася. Він торкнувся сильніше все одно. Остап перелякався й викликав швидку.
Вранці він збирався на роботу, а доньку треба було відвести до садочка. На щастя, садок був поруч. Він довів Соломію до дверей, трохи підштовхнув:
Біжи, донечко, самій переодягнися й іди до групи. Я вже запізнююсь. Ввечері заберу тебе, поїдемо до мами в лікарню.
На роботі він майже забувся, хіба що недосипав. До нього підійшла Ярина, диспетчерка й, за сумісництвом, його пасія. Молода, гарна, жвава одного разу після корпоративу Остап прокинувся в її однокімнатній квартирі. Ну, звісно, він памятав, як увесь вечір Ярина не відходила від нього, і йому було приємно.
Остап працював на автопідприємстві далекобійником, а з Яриною зустрічався вже два роки. Дружина не знала про зраду, але, мабуть, відчувала. Ось і напередодні в них була сварка вона дізналася, що він повернувся з рейсу раніше, але чорт потягнув його затриматися в Ярини.
Марічка йшла з роботи й зустріла Наталку, яка працювала бухгалтеркою на тому ж підприємстві, що й Остап. Розговорилися, Наталка сказала, що її чоловік повернувся з рейсу вчора й забув здати путевку.
Як повернувся? Його ще немає вдома, здивувалася Марічка.
Ну, я бачила його машину Наталка зрозуміла, що проговорилася. У гаражі всі знали, що Остап крутить з Яриною, і, схоже, він ще у неї.
Ой, Марічко, не знаю, може, й помилилася помахала рукою Наталка й пішла, а Марічка дивилася їй услід.
Ввечері прийшов чоловік, і вона одразу спитала:
І де це ти був? Повернувся з рейсу вчора
Звідки ти взяла, що я вчора повернувся? Хто тобі таке сказав?
Сказали! Не збираюся тобі доповідати, хто Сорока на хвості принесла!
Слово за слово сварка розгорілася. Соломія чула все зі своєї кімнати. Вони інколи сварилися, і вона не виходила так мати казала. Але цього разу було гірше.
Марічка взяла все до серця. Вона змусила чоловіка зізнатися і він розповів, що зраджує. Можливо, якби він не зізнався, з нею б нічого не сталося. Але вона була надто вразливою.
Ввечері Остап забрав Соломію з садочка й вони поїхали до лікарні. Марічка лежала бліда, під крапельницею. Дівчинці було дуже шкода матір. Вона слабо посміхнулася доньці, а на чоловіка глянула без усмішки.
Остап уже вирішив він піде від Марічки, тим більше Ярина наполягала, щоб він переїхав до неї. Вона чекала від нього дитину. Але поки не міг сказати дружині лікар строго заборонив її хвилювати.
Минув час. Поки Марічка була в лікарні, Остапа не відправляли в рейси, начальство йшло назустріч. Він із Соломією кілька разів приїжджали до неї. Потім приїхала бабуся Ганна, його теща, і сказала онуці:
Соломійко, посиди у своїй кімнаті, мені треба поговорити з твоїм татом.
Дівчинка пішла. Спочатку було тихо, але потім вона почула, як бабуся знову згадує Оксану, а тато відповідає грубо.
Ганна дізналася, що Остап давно зраджує її доньці. Спочатку не втручалася, а коли зрозуміла, що через це Марічка потрапила до лікарні, приїхала до зятя. Він поводився нахабно й казав, що це не її справа.
Марічку виписали з лікарні, але працювати забороняли вона була дуже слабка. Ганна запропонувала забрати її разом із Соломією до себе в село.
