Скільки разів моя подруга говорила мені, що я д ypна й не повинна слухатися свого чоловіка. «Не роби цього, народи цю дитину. Чоловік це таке. Сьогодні він з тобою, а завтра знайде іншу. А для жінки головне дитина», – вона не припиняла мені це повторювати як мантру. Та хіба я тоді її слухалася. В мене в голові було кохання. Я стільки років за ним бігала коли ще була дівчиськом, а коли нарешті він звернув на мене свою увагу то стала його боготворити. Для мене його слова та бажання були наче одкровення. А чоловік цим користувався як хотів. Через нього я не закінчила навчання в університеті. «В нас зараз не має коштів, та й кому зараз потрібні вчителі іноземної мови. Ось я побалакаю зі знайомим й він влаштує тебе до себе у магазин. Язик в тебе добре підвішений, тож відбою від клієнтів не буде». Я погодилася. Три роки навчання на перекладача та вчителя англійської мови коту під хвіст. Мої батьки не могли знайти собі місця коли дізналися, що я забрала документи та пішла працювати у цілодобовий продуктовий магазин. Мама навіть благала мене передумати й повернутися. Обіцяла допомогти фінансово. Але мій чоловік вже все вирішив за мене.
Окремим питанням у нашому житті були діти. Коли я вперше завагітніла, то не було ще й року як ми почали жити разом. Тоді чоловік сказав, що зараз ми не потягнемо дітей й запропонував зробити аборт. Мене лякала ця процедура, але він знайшов лікаря, який погодився все зробити без зайвого шуму. Після цього я ходила сама не своя. Коли я дізналася й зрозуміла, що чекаю на дитину, то була щаслива. Планувала наше життя, гадала, як зрадіє чоловік. А через кілька днів я виходила з кабінету лікаря вже без дитини. А далі потягнулося життя. За весь час нашого шлюбу я зробила чотири а боpти. Стр ашна цифра, яка переслідуватиме мене завжди. Але так хотів чоловік. Він говорив, що діти не зроблять нас щасливими.
Зрадник та лицемір. Він зрадив мене з молодою, яка від нього завагітніла. Від неї він хотів дітей. А мені сказав, що кидає тому що я більше не можу дати йому спадкоємців його роду. Я ревіла кілька днів. Не могла повірити, що він так вчинив зі мною. Й тепер, у сорок років я залишилася сама. Без чоловіка. Без дітей. Навіть не знаю, що робити далі.
