Мій молодший брат з дитинства був хлопцем заощадливим. Ще у підлітковому віці Дем’ян влаштувався на роботу. Часто змінював місце роботи поки не отримав вигідну пропозицію у місцевій кредитній компанії.
Я теж добре заробляю, але не маю особливого ставлення до грошей. Мені не шкода витратити зароблене на себе, чи когось. З Дем’яном ми частенько зустрічаємося під час обідньої перерви або ввечері в барі за бокалом пива. Я давно звик до того, що усі рахунки оплачуються із моєї кишені.
Дем’ян хлопець відповідальний та підприємливий. Я часто звертаюся до нього по допомогу чи пораду. Він ніколи не відмовить та завжди допоможе. Натомість нічого не попросить. Правда, мав він один недолік – забудькуватість. Часом позиче гроші, а відати забуває. Мені нагадувати брату про такі дрібниці якось незручно, то так і живемо. Великі суми я в борг не даю.
Все змінилося після того, як у Дем’яна з’явилася дівчина. Звичайно вона ніде не працювала. Повисла на шиї мого брата та «доїла» його. Попри його заощадливість, своїй обраниці він грошей не шкодував. Навіть влаштувався на ще одну роботу, щоб мати можливість виконувати всі її забаганки.
Коли й цього стало замало, став навідуватися до мене в гості з проханням позичити йому гроші до зарплати. Спершу я без зайвих питань давав в позику, але коли це повторювалося чи не кожного дня – відмовив.
Тепер наші стосунки з братом стали погіршуватися. Думаю, це заслуга його дівчини. Шкода, що через якусь вертихвістку наш міцний зв’язок почав розпадатися.
