Тепер під час вечері я намагаюся нічого не їсти Звичайно, мені важко стримуватися, та краще потім тихенько поїсти нормально й не хвилюватися, що мені знову робитимуть зауваження.

Після весілля ми з чоловіком переїхали жити до його мами. Я розумію, що молода пара повинна жити окремо, але у Віталіни Сергіївни великий будинок у якому вона жила сама. Батька Миколи не стало давно, що коли він був підлітком. Відколи син пішов вчитися, так мама й сумувала, а тут всім веселіше буде.

Свекруха у мене дуже хороша. Вона поважає наш особистий простір, не влазить у стосунки зі своїми мудрими порадами та частенько залишає нас вдома наодинці. У свої 67 років Віталіна Сергіївна досить активна жіночка. Вона на пенсії, але сидіти вдома без діла не може й не хоче. От уже вісім років зайнята доброю справою – працює гувернанткою в одній заможній родині.

Там свекруху дуже поважають та ставляться, як до члена родини. За всі ці роки господар будинку прикипів до нашої мами й вважає її частиною своєї сім’ї. На свята свекрусі роблять подарунки, покладаються на її смак у розв’язуванні побутових питань та навіть довіряють виховання власних дітей.

Так от у тій родині заведено дотримуватися усіх норм етикету. Віталіна Сергіївна жартома називаю родину у якій працює «аристократами». Говорить, що з їхніми манерами не гріх й до королеви в гості поїхати. Кожного разу на вечерю вона сервірує стіл й розкладає усе потрібне столове приладдя. Оскільки її також кличуть до столу, то довелося нашій мамі вчити усі ті хитромудрі закони. Декілька днів підряд вдома вона тренувалася, що і чим потрібно їсти.

І все б нічого та вона настільки звикла до тієї правильності й манер, що вдома також почала робити те ж саме, ще й нас з чоловіком до того привчати. Кожний прийом їжі став для нас нестерпним. Мама постійно виправляє та показує як і чим потрібно брати ту чи іншу страву.

Тепер під час вечері я намагаюся нічого не їсти. Звичайно, мені важко стримуватися, бо готує вона дуже смачно. Та краще потім тихенько поїсти нормально й не хвилюватися, що мені знову робитимуть зауваження.

Ось так і їм, крадучись, швиденько поки ніхто не бачить та ще й беру додаткову порцію у кімнату для чоловіка, бо він теж не «королівської крові» й не дається йому весь той етикет.

Оцініть статтю
Дюшес
Тепер під час вечері я намагаюся нічого не їсти Звичайно, мені важко стримуватися, та краще потім тихенько поїсти нормально й не хвилюватися, що мені знову робитимуть зауваження.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.