Коли моєму Артемчику виповнилося три рочки я вирішила вийти на роботу. Та біда в тому, що син ще не міг залишатися без догляду. Тож довелося подумати над тим, щоб взяти нянечку. Знайома порадила нам Ірину Федорівну.
Ми не мали у планах залишатися сина з нею на постійній основі, проте інколи мені потрібно було затриматися на роботі, а Артем боявся спати сам.
І от уже минуло тижнів чотири від дня, як Ірина Федорівна працювала на нас. Я навіть почала їй довіряти. Адже й сусідка казала, що це чудова няня. Вона працювала раніше у її доньки. Через це я не переживала за свою дитину.
Але ось того вечора захотіла зателефонувати няні по відеозв’язку, аби побачити як у них там справи вдома. Ірина Федорівна показала мені порядок, суцільну чистоту і сплячого сина. Та мене збентежило, що Артем ліг спати о 9 годині. Раніше такого ніколи не було. Як їй вдалося вкласти його так рано?
Спочатку в голову прийшла думка, що хлопчик захворів. Я почала похапцем збирати речі, аби їхати додому. Запитала, чи бува не гарячий лоб у сина, чи не скаржився на якісь болі.
Відповідь мене ошелешила:
– Та чого ви так розхвилювалися? У нас все добре. Я просто налила Артемчику перед сном п’ять крапель і він спить собі спокійно.
– Яких п’ять крапель? Ви знущаєтеся? Він дитина! Сидіть там і нікуди не ідіть, я вже виїжджаю.
Додому я бігла ніби на пожежу. А коли прийшла, кинулась до сина і зрозуміла, що від нього реально пахне алкоголем. Обуренню не було меж. Я викликала поліцію, та це лише ускладнило ситуацію. Доказів, що саме вона дала алкоголь малому не було. А от на мене полилась купа негативу за те, що залишила хлопця з нянею, а не доглядала сама.
На наступний день пішла висказати невдоволення сусідці, та вона нічого поганого в цій ситуації не побачила.
Або світ зійшов з розуму, або я. Досі цього не зрозумію.
