Я працювала офіціанткою в ресторані. Одного разу мене покликав молодий чоловік. Подумала, що щось потрібно подати. Підійшла до нього, а він запитав, чи я не хочу з ним випити кави.
Погодилася, оскільки в залі було пусто. Розговорилися. Він виявився доволі цікавим мужчиною. Ми почали зустрічатися. Після пів року дізналася, що він одружений. Але я вже встигла до нього привикнути.
Мені було дуже прикро з того приводу. Він пообіцяв, що розлучиться. Так і зробив. Однак з’ясувалося, що на його утриманні перебуває ще семирічний син.
У той час я також вже чекала на дитину. Тому вже була залежною від Юри. Коли ми почали жити разом, до нас почав учащати його син. Я не дуже схвалювала його прихід. Не хотіла, щоб малий розповідав своїй мамі, як ми живемо і таке інше.
Так Юра почав час від часу гуляти з малим за межами нашого будинку. Однак мене також дратувало, що теперішній мій чоловік був вимушений сплачувати величеньку суму на аліменти.
Чоловік відмовчувався. Зсилався на те, що скоро знайде собі ще додатковий підробіток. Згодом почав пропадати вечорами. Казав, що заробляє гроші на роботі, щоб нам на все вистачало. Я йому спершу вірила, а потім дізналася, що в нього появилася нова пасія, значно молодша за мене. Це мене просто вибило з колії.
Але довго чекати на викриття цих стосунків не довелося. Юра сам прийшов одного вечора трохи на підпитку і зізнався в зраді.
Я навіть не плакала. Він упакував свої речі і пішов. Для нього це вже було звично. Я залишилася сама з дитиною на руках і думала про те, що за все настає розплата. Колись я забрала в когось чоловіка, зараз те ж саме відбулося зі мною.
Довелося малого здати в ясельну групу і йти працювати. Аліменти мій ексчоловік не платив, бо опинився в числі безробітних.
Тепер всім заказую, щоб не допускалися такої помилки, яку колись вчинила я.
