«Тепер я вмію не лише мити посуд, а й куховарити – пекти пиріг і варити борщ. А все через нетямущу голову»

Нещодавно одружився вдруге і жалію, що це зробив. Чому? Зараз про все розповім.

 Тепер я вмію не лише мити посуд, а й куховарити. Можу зварити такий борщ, що пальчики оближеш. І пельменів наліпити, і спекти навіть яблучний пиріг. Не вірите?

А було все так. Моя перша дружина була бездоганна господиня. Про це я можу зізнатися тепер, коли її втратив. Не встиг увійти в хату, а на столі мене вже чекає теплий борщ і домашні пиріжки, і салат, і пиріг мій улюблений яблучний. Усе навкіл сяє чистотою. Ніде ні пилинки! До нічого не причепишся. Дружина скрізь встигала. І на роботі, і в дома, і мене зустрічала з усмішкою.

Але лихий поплутав. Здалася Ніна мені нецікавою. Навіть думав про себе, про що з нею можна поговорити. Лише про кухню і вареники. А от Настя, моя теперішня секретарка, оце жінка! І анекдотами сипле, і пожартувати вміє, і цмокне в щоку, якщо треба. І одягається так звабливо! Он де жінка моєї мрії!

І одного разу з дуру так і заявив Ніні:

-Я покохав іншу жінку. Ти мені стала нецікава…

У кімнаті зависла на мить німа тиша, а потім роздався плач.

Ніна не стала мене впрошувати залишитися. Розуміла, що відбувається з мужчиною, коли чорт вселяється в ребро.

Так ми розлучилися.

З Настею склалося все не так. Спочатку ми разом поїхали на море. Не життя, а рай, – думав я. Ресторани, музика, гарячі поцілунки і дружина, як картинка.

Однак рай закінчився з поверненням додому. Зазвичай я завжди затримувався трохи на роботі, бо любив її і добре заробляв, тому і викладався на всіх сто.

Коли повернувся додому застав Настю в м’якому кріслі за переглядом глянцевих журналів.

-О , мій дорогий. Я зачекалася на тебе. Глянь, яка гарна сумка. Хочу таку…

Я змовчав. А вона далі продовжує:

-Котику, а що ми сьогодні маємо на вечерю?

У мене очі полізли на лоба. Зрозумів, що це не моя Ніна, яка всього наготує, напече і наварить. А їсти ж хочеться. І не чого-небудь. А борщику, такого як Ніна колись мені готувала.

Я пішов на кухню. Настя не зрушилася зі свого крісла – з кимось говорила по телефону і чекала, коли я покличу її їсти. Я не звик сваритися, але зрозумів, що влип з одруженням вдруге. Тепер мушу готувати все те, чим колись мене зустрічала моя перша дружина. Настя, крім ліжка і усмішок, більш до нічого не годиться. Але втретє  одружуватися не буду…

Хай йому грець  тому одруженню!   

Оцініть статтю
Дюшес
«Тепер я вмію не лише мити посуд, а й куховарити – пекти пиріг і варити борщ. А все через нетямущу голову»