Теща чіплялася до кожного слова, а потім взагалі встала, сказала, що їй все набридло і з чоловіком пішли від нас. Такої тещі я ще не бачив. Ми з Наташею переглянулися, не знали що і думати. Свято зіпсоване.

У нас із тещею і тестем взаєморозуміння. Я вважаю, що пощастило мати таких батьків дружини. Ми з Наташею живемо в місті. У нас окрема квартира. Її батьки останні два роки живуть весь час на дачі. Їм подобається тиша, чисте повітря. На роботу їдуть автобусом. Але то не перепона. По місту також їхати потрібно, тому вони вважають, що краще жити так, як їм подобається. Їхня квартира стоїть пуста. Інколи заночують у ній. Говорив, щоб квартирантів поселили, та вони відмовляються.

Така вже в нас традиція, що всі свята святкуємо з батьками дружини. З ними цікаво і весело. Тому, коли перед восьмим березнем зателефонувала теща і сказала, щоб святкувати разом, ми звичайно погодилися. Цього разу вирішили святкувати в нашій квартирі, а не на дачі. Наша донька хворіла в цей час, то не захотіли водити її по вулиці.

Ми з Наташею почали готуватися за три дні до свята. Теща телефонувала, говорила, що привезуть із собою консервацію. А ми готували м’ясні страви та солодощі. Коли мама з татом дружини приїхали, їхній вигляд не дуже веселий. Ми запитували, що трапилося, та вони говорили, що все гаразд. А самі незадоволені. Теща чіплялася до кожного слова, все їй не так. А потім взагалі встала, сказала, що їй все набридло і з чоловіком пішли від нас.

Такої тещі я ще не бачив. Ми з Наташею переглянулися, не знали що і думати. Свято зіпсоване. Напередодні нас запрошували друзі, та ми відмовилися, говорили, що з батьками святкуємо. Наразі прийдеться сидіти удвох. А взагалі, як подумати, то може то й на краще. Привітаю своїх милих дівчат зі святом, потім підемо прогуляємося.

Так і зробили, наступного дня всю увагу приділяв дружині й доньці. Коли вийшли прогулятися, Наташа запропонувала поїхати до її мами на квартиру. Можливо вони залишилися в місті, то спитати, чому образилися. Ключі від квартири батьків у Наташі були, тому ми не роздумували, сіли в автобус і поїхали.

Квартиру відкрили ключем. Ще на порозі почули гомін. Ми тихенько зайшли й почали роздягатися. Теща розмовляла голосно, і все що говорила, нам добре було чути.
– Так от, після того, як ви зателефонували, мені потрібно було якось відмовитися від доньки. Тому що перед вашим дзвінком я з ними домовилася святкувати разом. З Колею нічого іншого не придумали як вдавати невдоволення. А потім встали й пішли. Адже з друзями цікавіше.
– Так от ти якої думки про нас, мамо, – Наташа дивилася на тещу зі сльозами в очах, – ми йдемо додому.

Поки Наташа вдягалася, я роздивився, що за столом сидять друзі батьків дружини. Я все розумію, але навіщо з нами так поступати. Невже не можна було сказати правду?

Оцініть статтю
Дюшес
Теща чіплялася до кожного слова, а потім взагалі встала, сказала, що їй все набридло і з чоловіком пішли від нас. Такої тещі я ще не бачив. Ми з Наташею переглянулися, не знали що і думати. Свято зіпсоване.