Є в мене така тітка, звуть її Марина. Ну дуже добра людина. Щира, з відкритим серцем до всіх ставиться. Я б сказала, що вона навіть наївна. Такими людьми дуже часто користуються інші.
Є в неї син. Наче непоганий хлопець, але є в нього така риса — дуже він вже хитрий лис. Все зробить так, що буде вигідно лише йому. З будь-якої ситуації викрутитися так ще й в плюсі буде. Це не дуже погана риса, але проблема в тому, що йому байдуже на інших.
Мені завжди здавалось, що він навіть рідну матір готовий би підставити, якби йому це було вигідно. Так ще й дівчину собі обрав таку ж як сам. Як то кажуть, яке йшло, таке й стріло.
Тітка Марина дуже сумувала, що не могла забезпечити своєму синочку хороше гуляння весілля. Шкода їй було того, що брали молодята кредит на весілля. Тому вона вирішила, що має це компенсувати неймовірним подарунком. І що ж вона надумала? А от взяти і ереписати квартиру на сина. Щоб вона вже була їхня. Думала, що буде спокійно й далі жити зі своїм сином та й невісткою.
Ми з батьками її переконувала, що вона ж сама знає свого сина, то чому робить такий крок знаючи, що може опинитись на вулиці. Та вона вперто переконувала, що такого не станеться і не такий вже її син поганий.
Довго ми з нею сперечались, але вона таки пішла до нотаріуса. Але по приходу до нас в гості від нотаріуса, вона вже була геть іншої думки про подарунок на весілля сина. Вже не хоче переписувати квартиру. Мовляв і так колись їм дістанеться, а поки на весілля відкладе пару тисяч гривень і або просто подарує їх, або купить щось.
Коли ж ми поцікавились, що ж так кардинально змінило її думку, то вона розповіла про свою консультацію в нотаріуса. Він уважно вислухав тітку Марину, а потім сказав:
– Я, звісно, можу зробити все, як ви хочете, але мушу вас попередити, що ви доволі довірлива людина. Це з першого погляду видно. А такі як ви дуже часто, переписуючи квартиру навіть на власних дітей, залишаються на вулиці нікому не потрібні. Краще обдумайте все краще та довше. А тоді вже, якщо не зміните своєї думки, то прийдете і все оформимо.
Цікаво те, що ми майже те саме казали тітці Марині, але вона нас не слухала. Певно її переконало те, що їй це сказав спеціаліст. Але я рада, що тепер тітка Марина точно буде в своєму домі. Ми за цим будемо уважно слідкувати. Бо ж дуже добре знаємо її сина.
