Оксана, моя дружина постійно чимось заклопотана.
Вона абияк виконує домашні обов’язки та коли я починаю їй про це говорити, то знайде купу відмовок, інколи навіть може образитися. Я уже зрозумів, що простіше мені придбати собі нову пару шкарпеток чи футболку, ніж дочекатися, поки вона випере. Користуватися пральною машинкою я не вмію, вручну прати не хочу.
А до мами нести прання мені якось соромно, хочу уникнути питань на кшталт: “А що, дружина випрати не може?”. Та й не хотілося б в 40 років виглядати як матусин синочок. Дружина все знаходила відмовки, обіцяла потім розібратися з пранням.
Та цього разу мені конче була потрібна моя спортивна форма для змагань з футзалу. Наша команда на днях мала грати з нашими конкурентами, а я основний гравець. Якщо замовити форму, то до змагань виготовити її все одно не встигнуть та й навіщо, якщо форма у мене є.
Тому я твердо наполіг, щоб дружина знайшла її та випрала. Дружина щось побурчала під ніс, сказала, що вона вже й не пам’ятає як вона виглядає. Я сказав, що сам знайду, а вона хай випере.
І я почав розбирати барабан пральної машинки. Знайшов свої щасливі шкарпетки, давно загублену машинку сина, форму та якусь невідому мені футболку з міньйоном. Я таких не ношу, та й син наш ще малий для такої футболки, вона йому була б до п’ят. Запитав у дружини де вона взялася, а вона тільки плечима знизала та пішла прати мою форму. Реакція Оксани та ця ситуація мене дуже здивували.
А я почав розглядати футболку з міньйоном та згадувати де її раніше бачив. Точно, такого блазня горохового важко забути. Чоловік подруги моєї дружини. Ми тоді ще були на шашликах на дачі друзів. він з тих чоловіків, які навіть в 40 років все ще відчувають себе дітьми. Михайло мені відразу не сподобався. А Оксані, видно, навпаки.
Ми з ним не дуже тісно спілкуємось та раптом я зрозумів звідки ця футболка у нас взялася.
– То ти мені зрадила з тим блазнем Михайлом? З тим, що чоловік твоєї подруги? – раптом запитав я, а дружина навіть на мене не поглянула та опустила голову.
– Це була лише випадковість, хвилинна слабкість, він нічого для мене не значить.
Я почув достатньо та пішов збирати свої речі. Якби не цей випадок, то я так і залишився б сліпим рогоносцем.
