У свої роки я можу похвастатися дружною щасливою родиною. Ми живемо у великому просторому будинку. Це подарунок батьків на весілля. Разом з чоловіком ми 25 років живемо у мирі, любові й злагоді. Діти давно уже виросли. Маємо двох синів. Старший закінчує останній курс магістратури у Львові. Спеціальність він обирав сам, навчається із задоволенням. Ми пишаємося його успіхами та щиро радіємо за свою дитину. Менший теж цього року готується до здачі ЗНО та вступу у вищий навчальний заклад. Яку професію обирати ми не вказуємо, готові прийняти будь-який його вибір.
Попри те, що у нашій родині прекрасні відносини та ідилія зі свекрухою за всі ці роки життя ми так і не знайшли спільної мови. З самого початку, як тільки ми з Вадимом переїхали жити у свій будинок, вона почала «допомагати» нам жити. Я їй не сподобалася одразу, що Ніна Василівна навіть не приховувала. Вадим із міста з заможної родини з перспективою на успішне майбутнє, а тут трапляюся я. Звичайна сільська дівчина, що хоче зачепитися у місті й шукає усі шляхи – так вона мені говорила, коли відмовляла виходити заміж за її сина та не руйнувати йому майбутнє. Добре, що Вадим не вівся на провокації своєї матері, адже знав, що я люблю його щиро та по-справжньому.
Мені так хотілося втерти носа майбутній свекрусі та довести, що мені потрібен Вадим, а не їхні статки. Закінчивши університет, я влаштувалася на дуже хорошу роботу. Через деякий час за сумлінну працю мене підвищили. Моє фінансове становище значно покращилося і я наважилася взяти іпотеку. Батьки вирішили допомогти. Спільними зусиллями через рік ми виплатили всю суму. Так я отримала власне житло.
З Вадимом ми так і продовжували зустрічатися. Коли Ніна Василівна дізналася про те, що я маю власний дім, різко змінила своє ставлення до мене. З сільської неперспективної простачки мене підвищили до завидної нареченої. Свекруха дала добро на наш шлюб.
Одразу після весілля наш дім перетворився на готель. На усі свята свекруха припрошувала усіх своїх родичів до нас. Ще й так вміло це робила, що ніхто ніколи не відмовлявся. Звичайно, що я все готую сама без сторонньої допомоги. Чоловік допомагає, але за всі ці роки я просто хочу тиші та спокою, а не масового гуляння нашим коштом у нашому домі.
Незабаром 8 березня. Звісно, що свекруха уже позапрошувала усіх гостей святкувати у нас. Мене лише попередили скільки людей буде та що потрібно приготувати. Я знову представила цю картину: ранковий підйом, приготування страв декілька годин поспіль. Потім генеральне прибирання у домі та вітання гостей. Треба усім підготувати кімнати, тому що половина із запрошених залишаються на ночівлю. Коли всі підуть відпочивати по своїх кімнатах на мене чекає ціла гора немитого посуду. На другий день знову потрібно буде накрити на стіл та всім догоджати. Та ще й не забути спакувати гостинців із собою.
Мені набридло все це. Я перетелефонувала свекрусі та попередила, що чекаю на неї та сестру чоловіка сьогодні ввечері на приготування страв.
-Мамо, приїдете з Танею сьогодні ввечері та допоможете мені приготувати страви на завтрашнє свято.
-Та хто ж так робить? Де це бачено, щоб гості допомагали страви готувати? То ти нас запрошувала, щоб ми в тебе на кухні поралися? – обурено кричала свекруха мені в слухавку
–А вас і не запрошували, ви самі напросилися – спокійно відповіла я.
Вона кинула слухавку й навіть не попередила будуть вони чи ні. Вперше за останні кілька років ми святкували лише своєю родиною. Спершу я хвилювалася, що образила маму чоловіка, але Вадим мене заспокоїв: «Кохана, не хвилюйся! Нарешті ми з тобою відпочинемо та проведемо час разом. Давно потрібно сказати, що думаєш. А у нас ще стільки веселих свят попереду».
Я вдячна чоловіку за підтримку. Більше я не дозволю собою користуватися. Як шкода, що я навчилася та наважилася казати “ні” так пізно. Наступне родинне свято ми проведемо у свекрухи. Зробимо так, як вона завжди робить. Перетелефонуємо рідним та запросимо усіх до неї в гості, а Ніну Василівну лише напередодні попередимо про свій візит. Побачимо, що вона робитиме у такій ситуації. Хоча наперед переконана – свекруха буде не в гуморі.
