Ви чули колись про амурів? Думаю, це слово для вас не нове. Особливо, враховуючи культ святкування Дня Святого Валентина з усіма тими романтичними моментами. Ну хто не мріє отримати валентинку з зізнанням у коханні. А як щодо поліаморів?
Якщо прочитати пояснення, то це слово означає схильність до стосунків з кількома партнерами. Я у свої 49 років навіть не очікувала, що буду цікавитися наступним, а все через чоловіка.
З Семеном ми в шлюбі уже 30 років. Маємо двох дорослих дітей та онуків. До недавнього часу я щиро вірила, що щаслива. Чоловік турботливий, дарує квіти та подарунки. Ніколи не забувається про важливі свята. За весь час, що ми разом, Семен жодного разу не підвищив на мене голос та використовував ненормативну лексику. Я спокійно можу з ним поговорити про те, що хвилює. Ми звикли дослухатися до думки один одного та узгоджувати важливі питання.
Що стосується інтимної сфери (навіть писати про таке незручно), але проблем не виникало. Ясна річ, що ми не робимо це так часто, як колись по молодості, але й скаржитися мені немає на що. Схоже у Семена була інша думка.
Чи важко дружині зрозуміти, коли її шлюб починає скочуватися у глибоку яму? Якщо ви знаєте свого партнера так само гарно, як і я, то зробити це не важко. Семен змінив стрижку на більш молодіжну. Відростив бороду за якою дуже ретельно доглядає. Записався до спортивної зали й навіть найняв особистого фітнес тренера. Думаєте це криза середніх років? Я б теж хотіла в це вірити. Та проблема в іншому – він має коханку.
Я не з тих людей, хто буде нишпорити у брудній білизні та мучити себе здогадками. Запитала прямо, а він і зізнався. Вона молода та красива, сповнена життєвої енергії та молодечого запалу. Поруч із нею він і сам почуває себе молодим. «Ніби відкрилося друге дихання й ти знову відчуваєш жагу до цього життя. Розумієш?» – ділився він зі мною своїми почуттями.
-Тоді ти мусиш зрозуміти, що я не збираюся все це терпіти та бути третьою зайвою! – кричала я. – Або ти покидаєш ту свою малолітку й повертаєшся до мене, я спробую про все забутися, або пакуй валізи й на вихід.
Ось так все випалила й лише потім зрозуміла, що серце шалено б’ється в грудях в очікуванні того, що він відповість. Семен нічого не говорив, замкнув мене у свої міцні обійми й почав цілувати. Через пів години ми лежали у нашому ліжку, важко дихаючи.
-То це означає, що ти вибрав мене – обережно запитала у чоловіка, намагаючись з’ясувати, що це щойно було.
-Це означає, що я кохаю тебе так само сильно як і колись, але не можу покинути її. Вона мені потрібна, як свіже повітря, але й без тебе я жити не зможу. Благаю, зрозумій мене й спробуємо жити втрьох. Я прочитав безліч історій та досліджень і з’ясував, що є поняття поліаморності. Схоже я ним хворію.
Він так і не обрав. Живе на дві жінки. У будні дні зі мною, на вихідних – з нею. Чого я досі не подала на розлучення? Повалити те, що будувалося стільки років простіше простого, набагато складніше все полагодити, особливо, коли у цьому сімейному домі тріснув підмурок.
Іншими словами, я кохаю Семена й не хочу його відпускати, втрачати, дарувати іншій й так само вірю, що й він досі любить мене. Але думка про те, що він лягає в наше ліжко після чужої зводить мене з розуму. Я не можу з таким миритися. То що ж мені тепер робити зі своїм шлюбом та чоловіком?
