Одного разу три жінки зупинилися біля торгового ряду на базарі, де продавали яблука.
Перша жінка, Марія Коваленко, зітхнула важко:
— Подивіться на ці плоди! Такі крихітні, пом’яті… А ціна — ніби за рубіни! Нічого доброго вже не купиш. Все йде до краю…
Друга, Оксана Петренко, усміхнулася тепло:
— А я бачу, який щедрий врожай цього року. Літо було капризне, але господарі постаралися — яблука хоч і не рівні, зате смачні й ароматні.
Третя жінка, Надія Бойко, не казала нічого. Вона просто дістала свій гаманець:
— В мене вдома онук хворіє. Він дуже любить печені яблука. Йому все одно, чи вони ідеальні, — важливо, щоб були з добром.
Мораль:
Кожен дивиться на світ крізь власний досвід.
Для одного — це поганий товар.
Для іншого — підтримка чужих зусиль.
А для когось — можливість принести радість близькій людині.
Перш ніж осуджувати — запитай себе, з якої сторони серця ти дивишся.
