Я здогадувалася, що мама ще спить, але мені не терпілося розповісти про те, що я вже приїхала в столицю. Набравши знайомий номер, я вирішила, що не докучатиму мамі, якщо вона не підніме слухавку через три гудки та зателефоную трішки пізніше. Проте через два гудки мама відповіла на мій дзвінок.
– Мамо, я тільки що приїхала, не можу описати словами як тут гарно, все таке інакше, будинки височезні, люди так стильно одягнені, всі такі серйозні. Коротко кажучи, мені дуже подобається, я, напевне, залишилася б тут жити, – із захопленням сказала я.
Мама відповіла мені сонним голосом:
– Рада за тебе доню, вчися, набирайся знань, уважно слухай викладачів.
У мене почалося нове захопливе життя, я старалася ходити на всі лекції, але в молодому віці стільки спокус, тож іноді я їх пропускала, але зовсім трохи.
У мене були хороші оцінки, навчання мені подобалось. Коли я приїжджала додому, то розповідала мамі про своїх нових друзів та про залицяльників.
Мама відразу зробила серйозний вираз обличчя та сказала, щоб ніяких гульок та хлопців не було. Мені потрібно спочатку здобути освіту, потім знайти роботи, встати на ноги, а вже тоді можна і про хлопців подумати.
Моя мама знає про що каже, адже виховувала мене одна. Батько покинув нас, коли мені було лише чотири роки.
А нещодавно я вперше у своєму житті закохалася. Віктор був не схожим на тих хлопчаків, які навчалися зі мною в університеті, він засипав мене подарунками та квітами, ми гуляли в парку та він розповідав мені вірші.
Ні до кого я не відчувала таких почуттів, як до Віктора. Мені хотілося розповісти усім про моє кохання. Я хотіла, щоб увесь світ знав про те, яка я щаслива. Передусім я хотіла поділитися цією новиною з найріднішою людиною в моєму житті.
Приїхавши додому, я побачила, що мама дуже здивувалася з приводу мого зовнішнього вигляду:
– Світлано, тебе й не впізнати! Яка ти стала. У зв’язку з чим ти так змінилася?
– Я дуже щаслива, бо закохана, – відповіла я та відчула, як мої щоки залив рум’янець.
І тут я все розповіла мамі, я ніколи нічого від неї не приховувала. Віктор був старшим від мене на 8 років, мав свою фірму, був дуже вихованим та освіченим чоловіком, а ще одруженим. Але, по словах мого коханого, він уже давно не проживав зі своєю дружиною та у них все йшло до розлучення.
Мама дуже засмутилася дізнавшись, що я зустрічаюся з одруженим чоловіком. Просила якомога швидше покинути Віктора. Казала, що наші стосунки неправильні та, якби я поставила себе на місце дружини Віктора, то мені було б дуже неприємно опинитися в такому положенні.
Говорила про те, що всі наші вчинки повертаються до нас. Я нічого не хотіла чути та того разу ми з мамою вперше сильно посварилися.
Через деякий час я дізналася, що у Віктора з дружиною народилася дитина. Це так він не живе з дружиною? Дурисвіт!
Крім того, Віктор сказав, що тепер і мови не може бути про розлучення, а мені запропонував стати його коханкою. Такого приниження я не змогла стерпіти та ми припинили наші стосунки.
Повертаючись додому я не знала як про все розповісти мамі. Коли мама відчинила двері, я розплакалась та мама все зрозуміла без слів.
Тоді я проплакала цілу ніч, а наступного дня мама запросила до нас у гості моїх друзів. Був серед них мій колишній однокласник Євген, ще в школі він був у мене закоханий. Ми чудово провели час та я забула на мить про нещодавні сумні події.
Наступного дня Євген запросив мене на ковзанку, я пішла, відтоді ми почали зустрічатися. Нещодавно мій хлопець сказав, що йому запропонували роботу за кордоном та він хоче погодитись, запропонував мені стати його дружиною та переїхати за кордон.
Я думаю погодитись на переїзд.
