Коли не стало батьків, Анні, старшій із дочок було 24 роки. Молодша, Катерина, на той час закінчувала університет. Сестри між собою майже не спілкувалися. Так, інколи додзвонювалися на свята на тому й все. Анна мала власну сім’ю – чоловік та двоє хлопчаків. Не ладналося у них з Максом з перших днів весілля, але жінка намагалася вберегти шлюб всіма правдами та неправдами.
Багато чого терпіла та закривала очі на страшні речі, а все тому, що переживала за дітей. Максим їх забезпечував фінансово, якщо розлучаться, то немає навіть до кого звернутися по допомогу. Поки Аня терпіла, чоловік сам подав на розлучення заради молоденької коханки, не обтяженої сімейними клопотами та дітьми.
Залишилася Анна без даху над головою з двома малими дітьми в додачу. Грошей при собі не було ні копійки, а Максим наказав квартиру звільнити. Свекруха наче знала, що цим і закінчиться, бо коли квартиру оформляли закомандувала, щоб все на ній було. Виходить, що жодного юридичного права на це помешкання Анна не має.
З родичів лише сестра. Катя тоді також заміжня була, при чому доволі успішно. Вискочила за якогось бізнесмена, весілля на острові влаштували. Ясна річ, що Аню туди ніхто не кликав. Зателефонувала до Каті, розповіла про ситуацію, запитала, чи можна у неї пожити, поки роботу та квартиру не знайде. Сестра змилостивилася, але у свій дім Анну та племінників не пустила. Відвезла їх на дачу за умови, що Аня прибиратиму ділянку біля дому, слідкуватиме за садом та теплицею.
-Мій чоловік не купує овочі та фрукти у супермаркеті. Хоче, щоб все домашнє було, натуральне. Так що вважай, що це взаємна вигода.
Анна погодилася, власне кажучи, й вибору у неї не було. Будинок дітям сподобався, у кожного була своя кімната. Жінка влаштувалася в магазин продавчинею. Зарплату відкладала, старалася на всьому економити. Через два тижні до свого дому навідалися власники. Чоловік Каті святкував свій день народження. Вона замовила для нього величезний торт. Анна допомагала Каті готувати страви до столу, поки Вадим зайнявся шашликом. Діти бігали у дворі.
Коли приїхали гості Аню попросили забрати дітей та десь погуляти, щоб малі не заважали відпочивати. Хоч жінку це й образило, виходить, що вони члени сім’ї, а їх попросили на вихід, хоч і делікатно. Повернулася Аня, коли на вулиці смеркало. Вклала дітей у ліжко, вийшла у сад, щоб поприбирати після гостей й нарвалася на розлючені сестру:
-Твої виродки нам свято зіпсували! Я ще ніколи не відчувала такого приниження. Поглянь, що вони накоїли! – вона тицяла пальцем у торт, який хтось добряче пошматував. – Завтра ж, щоб вас тут не було!
-Виганяєш єдину сестру та племінників через якийсь нещасний торт? – перепитала Анна.
-Кажи спасибі, що не виставила вас за двері ще сьогодні.
Добре, що Аня мала відкладені кошти, наче відчувала, що подібне може статися. Вранці вони з хлопцями поїхали й більше з Катею не спілкувалися.
