В черговий раз, коли я розчарувався в жінках, я вирішив зробити наступним чином: коли я почну зустрічатися з дівчиною, то скажу, що я дуже бідний. Тоді, якщо дівчина залишиться зі мною попри бідність, я розповім їй про все.
Ірина здавалася мені ідеальною кандидатурою для створення сім’ї: вихована, скромна, красива, цікава та розумна. Ми зустрічалися пів року. Мені важко було створювати образ бідняка, але я тримався.
Згодом я зробив Ірині пропозицію.
– А де ми будемо жити? – запитала кохана.
– Мені на роботі обіцяють дати кімнату в гуртожитку, а там і підвищення не за горами.
– А якщо не дадуть кімнату?
– То з батьками або будемо винаймати житло.
Ірина взяла обручку та сказала, що подумає.
“Настав час діяти” – подумав я та зателефонував своєму другу, який був в курсі мого плану.
Станіслав не розумів для чого мені перевіряти Ірину, він казав, що я можу мати будь-яку жінку та не вірив у щирість у стосунках між чоловіком та жінкою. Ось саме ця його якість і знадобилася для втілення мого плану.
Як і домовлялися, Станіслав наче випадково познайомився з Іриною та почав дуже гарно до неї залицятися. Я відразу помітив зміну в її поведінці. Вона наче була думками десь далеко. Ми стали рідше бачитися.
Одного разу Ірина зателефонувала до мене та серйозним голосом сказала, що нам потрібно поговорити.
Коли ми зустрілися, кохана влаштувала мені істерику. Знову запитала коли у мене буде підвищення. Схоже, їй потрібний був привід для сварки. Я відповів, що згодом, а вона й розійшлася:
– Обіцяного три роки ждуть, ми вже майже рік зустрічаємось, а у тебе ніяких досягнень. Ти думаєш, що така жінка як я заслуговує жити з батьками чи в гуртожитку? За той час, що я на тебе витратила я вже могла знайти собі багатого чоловіка і жити так, як хочу, а я з тобою зустрічаюся. І які у нас перспективи? Кімната в гуртожитку?
Сказавши ці слова, Ірина віддала мені каблучку та вже зібралася йти.
– Я думав, що ти мене кохаєш, – сказав я.
– Кохання з часом пройде, а вміння заробляти гроші – ні. Пробач, у мене є інший.
Ірина розвернулася та пішла. Я знав, що так буде, але в глибині душі надіявся, що Ірина не така, як інші жінки, які були до неї.
Я не став її зупиняти та зателефонував до Станіслава з проханням про зустріч. Друг відразу все зрозумів та, коли ми зустрілися, він відразу сказав:
– Що, провалився твій план? Я ж казав, що так буде. Твоя курочка відразу стала пускати слину на мій автомобіль, заскочила в нього як лань, почала торкатися руками. Коли ми були в ресторані, вона замовила всього і якнайбільше. Наступного ранку вона сама мені написала. Коли я запитав чи є у неї молодий чоловік, то вона сказала, що немає.
Я все це слухав та не міг повірити у те, що чую.
Наступного ранку я повернувся о свого звичайного життя, відправив Ірині незвичайний подарунок. Там був економічний журнал з моїм обличчям на обкладинці.
Після того Ірина ще довго намагалася зі мною зв’язатися та марно.
