“Ти чудовисько, мамо! Такі, як ти, не повинні мати дітей!” вигукнула вона, занурюючись у книги. Одного вечора вона вийшла з подругами до клубу, де зустріла Олега. Харків’янин, гарний, його батьки виїхали за кордон на рік по роботі. Вона закохалася без пам’яті й незабаром переїхала до нього.
Жили на широку ногу гроші слали батьки. Щовечора або гуляли, або влаштовували вечірки вдома. Спочатку Марійці подобалося. Але незабаром вона опинилася в боргах, пропускала пари й завалила зимову сесію. Їй загрожувало відрахування.
Вона пообіцяла виправитися й перескласти іспити. І почала вчитися, закрившись у кімнаті. Коли до Олега приходили друзі, вона ховалася у ванній. Їй вдалося перевестись на другий курс, але вона намагалася переконати Олега зупинитися. Він був на останньому курсі, майже випускник.
“Не дратуй, Марійко. Молодість лише раз. Коли ж гулятимемо, як не зараз?” сміявся він.
Вона соромилася зізнатися матері, що живе з ним без шлюбу. Коли дзвонила додому, брехала, ніби вони вже оформили відносини, а весілля влаштують, коли повернуться його батьки.
Одного дня на парах Марійці стало погано. Запаморочення, нудота. Вона з жахом зрозуміла вагітність. Тест підтвердив найгірше.
Олег наполіг на аборті. Вони посварилися, як ніколи, і він зник на два дні. Вона чекала, зневірена. Коли він повернувся, то не один. З ним була п’яна білявка, яка ледве трималася на ногах. Марійка, виснажена, накинулася на нього й намагалася вигнати дівчину.
“Вона нікуди не йде. Якщо тобі не подобається вали сама, істеричко!” гаркнув він, вдаривши її.
Вона схопила куртку й вибігла на вулицю. Пішки дійшла до гуртожитку. З обличчям, посинілим від удару, розмазаною тушшю й слізьми, постукала у двері. Доглядачка, зжалівшись, впустила її.
Наступного дня Олег прийшов, благав пробачення, клявся більше не торкатися, благав повернутися. Вона повірила. Заради дитини.
Вона ледве закінчила перший курс. Боялася їхати додому. Що скаже матері? Але й у Харкові було страшно. Батьки Олега ось-ось мали повернутися, а вона, вагітна, була невпізнанна.
Коли батьки приїхали й дізналися, що Марійка з села й ледве перевелася, його батько відвів її на розмову. Пропонував гроші, щоб вона пішла й залишила сина в спокої.
“Подумай, яким він буде батьком? Він тільки й знає, що гуляти. А хто сказав, що це його дитина? Бери гроші й повертайся додому. Повір, це найкраще.”
Марійка почувалася приниженою. Олег не заступився, мовчав. Вона відмовилася, хоч потім шкодувала. Зібрала речі й поїхала до матері.
Щойно мати побачила її з живо
