Якось, перед новорічними святами, в мене було дуже багато справ на роботі. Я працюю в нашій сімейній компанії, яку ми з чоловіком почали будувати ще до весілля.
Тоді було дуже багато роботи, а відповідно і багато стресу. Знаєте, передноворічний робочий час, це якраз то період, коли здаються всі звіти, перераховується зароблене та оформляються всі необхідні документи.
І від того, що доводилось часто мало не ночувати на роботі, недосипати, весь час бути в роботі, мої нерви пішли трохи коту під хвіст. Тому така дрібниця, як не та каблучка на Новий Рік, яку я хотіла від чоловіка, стала причиною сильного розпачу. Це, знаєте, як остання крапля. Це як коли після повного робочого дня ви приходите додому і у вас прямо перед дверима квартири падають ключі і ви починаєте від цього плакати.
Саме тому я прийшла до подруги та жалілась на цю ситуацію та на роботу взагалі. Дві години я проплакала. А подруга мене гладила по голові та заспокоювала. Коли ж моя істерика нарешті закінчилась і ми попили спокійно чаю, я вирішила подякувати подрузі. Я знала, що вона хотіла собі нового телефона, тому завчасно, як подарунок на Новий Рік, я купила їй той смартфон, який вона хотіла. В неї в сім’ї не так багато грошей, тому я подумала, що раз маю можливість, то зроблю такий подарунок. Вона була неймовірно щаслива та багато разів дякувала мені.
Ми закінчили наші посиденьки і я пішла. Коли вже сіла в машину, то зрозуміла, що забула в квартирі подруги сумку. Я вирішила їй не телефонувати, адже пам’ятала, що сумка в коридорі стоїть. А подруга часто забуває закрити двері на ключ.
Коли я повернулась до її квартири і зайшла в передпокій, то почула як вона розмовляла з кимось по телефону. Дуже гучно та по злому.
– Ти собі уявляєш?! Дві години мені жалілась на те, що не ту каблучку чоловік купив. Золоту, з діамантами, але не ту, що вона хотіла! Та мені мій чоловік на День народження навіть квіти не завжди додумається купити! Про інші свята мовчу. От до чого ці її соплі?! Типу похвалитись, що така багата, що може плакати через таку дурню?! Добре, що хоч отримала компенсацію за свої двогодинні страждання. Так! Того телефона, який я хотіла подарувала! Та я з такою дурепою дружу лише через те, що вона доволі щедра! А які ще причини дружити з такою дурепою? Ну от скажи мені? Вискочила вдало заміж і ще їй щось не подобається!
Я не стала таке терпіти і гучно гримнула дверима, коли вже взяла свою сумку.
– Ти би двері замикала, якщо таке лайно хочеш на мене лити. Необережність тебе позбавила, як ти сказала, щедрої багатої дурепи! Була б дурепою, то не відкрила з чоловіком РАЗОМ бізнес. Але твої дві освіти, якими ти так хизуєшся, розуму не додали, от і бідуєш!
Я забрала свою сумку і пішла. З тих пір ми не спілкуємось і я всяко уникаю цієї людини. Шкода, що я з нею дружила шість років, а вона виявилась тією ще гадюкою.
