Ти виходиш із вязниці й ідеш до будинку своєї бабусі в селі під Львовом і раптом знаходиш маленьку дівчинку, яка приховує небезпечну таємницю.
У хату вриваються чоловіки через вибиті двері, їхні чоботи у багнюці. За твоєю спиною чути переляканий зітх бабусіної Софії.
Пяний ватажок глузливо посміхається, дивлячись на твою помаранчеву робу: Новий сторожовий пес? знущально каже він.
Ти стоїш міцно, не рухаючись: Це вже не ваш дім. Геть звідси.
По даху вдаряє блискавка. Він не відступає. Один із чоловіків налякав Софію.
Виведіть дівчинку, наказує ватажок. Її мати нам винна.
Ти згадуєш бабусині слова про відвагу. Коли ватажок підходить ближче, ти дієш: слизька підлога допомагає тобі штовхнути його у стіл.
Другий кидається на тебе ти відштовхуєш його. Біжи, шепочеш Софії. Вона вислизає з хати.
Ватажок витягає ніж. Ти вивертаєш йому руку та вибиваєш зброю. Кров переплітається з дощовою водою. Його поплічники тягнуть його геть у нічну зливу.
Ти знаходиш Софію під старою яблунею та заводиш назад у дім. Вони повернуться, каже вона.
Так, відповідаєш ти. Але ми будемо готові.
Ви з Софією барикадуєте оселю. Ти обіцяєш її захищати.
Пізніше один розхитаний деревяний пол відкриває схованку: залізна скринька з листами, грошима і доказами, що Артем Саленко погрожував бабусі за землю.
Софія впізнає його це той самий пан у чорному бусі.
Сусід підтверджує: Саленко забрав бабусю кілька місяців тому.
Священник, отець Тихон, приносить документи та підтверджує махінації Саленка, направляє тебе до журналістки у Львові.
Поруч із Софією ти залишаєш село на старій «Газелі». Чорні буси гоняться за вами по трасі, але вам вдається відірватись.
У місті ти звязуєшся з Лесею. Вона перевіряє документи й застерігає: справа серйозна і небезпечна.
Софія записує імена, що повязують Саленка не тільки із захопленням землі, а й з торгівлею людьми.
Леся вирішує діяти негайно, поки вони не зникли.
Тієї ночі ви з Лесею та фотографкою підпільно заходите на склад; Софія ховається поруч. Федеральні агенти прориваються слідом.
Ви пробираєтесь усередину, звільняєте Євдокію (так звуть твою бабусю) й стикаєтесь із Саленком.
Починається хаос, але агенти входять і нарешті арештовують його. Євдокія і Софія в безпеці.
На відділку один зі слідчих повідомляє, що колись тебе підставила саме мережа Саленка.
Минає кілька тижнів. Матеріали Лесі викривають усю мережу, і вона руйнується.
Ви повертаєтесь у село, де вже панує правда. Марія знайдена, Юрій затриманий. Софія просить залишитись, і Євдокія приймає її.
Минають місяці. Дім і сад відновлюються. Якось увечері Євдокія каже:
Минулі роки не повернути, але ти сама можеш обрати, що буде далі.
Дивлячись на оновлену оселю, ти відповідаєш:
Більше не буде тиші, не буде забутих дітей.
І справжнє життя нарешті починається життя, побудоване на правді та відвазі.
