Олена перевернула шипячі шматочки м’яса, накрила сковороду кришкою й почула за відчиненим вікном гуркіт мотора та шелест шин по доріжці. Віктор приїхав, а вона не встигла приготувати вечерю. Олена перевірила яблучний пиріг у духовці, дістала з холодильника овочі й почала їх мити.
— Оленко, я вдома! — гукнув Віктор із передпокою. — Як смачно пахне! — уловивши носом апетитний запах, сказав він, заходячи на кухню.
— Голодний? — Олена закрила кран і обернулася до чоловіка. — Ти сьогодні рано. Я не встигла вечерю приготувати.
— Нічого, я почекаю. А солодке до чаю буде?
— Так, шарлотку пеку. Потерпиш трохи?
— Звісно. — Він пішов у кімнату, а Олена почала різати овочі на салат. Вона не любила робити дві справи одночасно, тим більше готувати два-три страви разом. Відвернеться — і щось обов’язково підгорит. Але сьогодні все вийшло ідеально. Олена накрила на стіл і пішла за Віктором. Він сидів у вітальні перед телевізором, розвалившись на дивані й заплющивши очі. На екрані йшли новини. Поки вона вагалася, будити його чи ні, Віктор відкрив очі.
— Втомився? Вигляд у тебе… — Олена похитала головою, підбираючи слова.
— Трохи. Вечеряти? — Він підвівся з дивана.
Вони разом пішли на кухню.
— М-м-м. Як гарно, а який аромат! — Віктор оглянув стіл.
— Хочеш вина? У нас лишилося трохи, — запропонувала Олена.
— Ні. Не сьогодні.
Олена любила дивитися, як чоловік їсть — із задоволенням, але акуратно. Взагалі, вона його любила. Любила готувати для нього, прасувати його сорочки, любила засинати на його плечі. Він не був ідеальним, але вона любила його таким, яким він був — зі своїми звичками й недоліками.
***
Вони зустрілися, коли за плечима в обох вже був досвід сімейного життя. Олені не вдалося завагітніти у першому шлюбі, хоча обоє були здорові, лікарі не знаходили жодних відхилень. Так буває, казали вони, треба набратися терпіння і не втрачати надії.
Поки Олена сподівалася й чекала, її чоловік не гаючи часу завів коханку. Про це їй розповіла подруга. Вона побачила її чоловіка з вагітною жінкою у торговому центрі — вибирали одяг для новонародженого. Олена спочатку не повірила. Мабуть, подруга щось переплутала. У них із чоловіком були гарні стосунки, він не міг… Але потім вона склала всі пазли, і все зійшлося.
Влаштувати скандал? Та чи щось це змінить? Майбутня дитина ні в чому не винна, вона не повинна рости без батька. Олена сильно переживала, але вирішила не тримати чоловіка. Та й не витримала б, якби він почав тікати до тієї жінки. Це була не мимі справжнє кохання, якщо вони разом чекали дитину, а значить, до неї в його серці вже не лишилося тепла.
