«Ти ж знаєш , що мене свого часу рідний тато Biдд аB чужим людям, – зізналася одного дня моя найкраща подруга»

– Ти ж знаєш, що мене свого часу рідний тато віддав чужим людям, – зізналася одного дня моя найкраща подруга.

вій тато так вчинив?! – не повірила я, бо чудово знала батьків Наталі.  Мама – Віра Василівна і тато – Віктор Федорович. Обоє були чудові, усміхнені, здавалося, і досі закохані один в одного. Всю увагу і любов віддавали своїй єдиній донечці Наталі. – Як таке могло трапитися, – не вірила я.

– Коли мені було 12 років, не стало мами. Тато дуже важко переживав цю подію. Врешті не витримав – почав заглядати в чарку. Поступово звикся з чаркою і після того вже й дня не було, щоб не заглянув у неї. Так життя його покотилося. Через випивання за пів року його звільнили з роботи. Якось на початку він перебивався на випадкових заробітках. Потім ми влізли в борги. Він цілком забувався в чарці і занедбав також мене. Часом по кілька днів у хаті не було й скоринки хліба. Я перебивалася якось. Часом пригощали сусіди – жаліли мене малу.

Одного дня тато взяв мене за руку і повів за собою. Мені чомусь було страшно йти поряд з ним. Він усю дорогу мовчав. Привів мене до свого колишнього начальника і, переступивши поріг, мовив:

– Купи її! Глянь, яка красива дівчина виросла.

Сергій Павлович глянув на мене і сказав, що купує. Так я опинилася в чужій родині. А батькові дали відповідну суму, щоб він погасив борг. За пів року я дізналася, що він помер через передозування алкоголю.

Так я опинилася в чужій сім’ї, яка заопікувалася мною, як рідною. Його дружина була дуже доброю жінкою. У них не було власних дітей. Ніна Михайлівна приділяла мені багато уваги. Стежила за моїм навчанням в школі. Потім віддала мене до репетиторів і таким чином я вступила до університету. Вони ні в чому мені не відмовляли.

А потім, під час навчання, я зустріла хорошого хлопця і вийшла за нього заміж. Народила двійню – хлопчика і дівчинку. Ми часто разом гостюємо в моїх прийомних батьків. Я дуже вдячна їм, що вони до мене ставилися, як до рідної. Завдяки їм, я вибилася в люди. Бо батько свого часу дійшов до такого стану, що був готовий мене продати будь-кому.  

Оцініть статтю
Дюшес
«Ти ж знаєш , що мене свого часу рідний тато Biдд аB чужим людям, – зізналася одного дня моя найкраща подруга»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.