Оля і Ігор почали зустрічатися ще зі шкільної лавки. Обоє ще зовсім діти, як у поведінці, так і зовнішньо. Однак у свої 16 дівчина вже чекала на дитину.
Молоді батьки не були готові до цього кроку. Після народження дитини обоє розбіглися в різні сторони. І, що найприкріше, Оля залишила малюка батькам, а сама чкурнула жити в інше місто.
Новоспечені бабуся і дідусь не стали шукати доньки, щоб навчити якоїсь моралі – було вже пізно. І злість розбирала, що поступила так безрозсудно. Отож, самі почали няньчитися з немовлятком.
Бабуся Люба і дід Борис не жаліли ні сил, ні грошей на свого онука. Робили все, щоб він виріс хорошим і розумним.
Олег виріс направду таким, що всі заглядалися на нього. На той час його мама вже встигла двічі побувати замужем і від кожного чоловіка народити по дитині. Зустрівся він зі своєю мамою на весіллі в родичів. Хоч дідусь і бабуся добре піклувалися про малого, все одно йому не вистачало материнського тепла.
Мама хвалилася своїм близьким, які у неї чудові дочки, як вона їх любить.
- Мама, а як щодо мене? Мене ти любиш? – зненацька запитав Олег.
- Тебе? Ти ж помилка природи. Твій батько, мабуть, мав рацію, коли казав, що треба було зробити аборт, – сказала мама, наче вистрелила.
Минуло ще кілька років. Олег одружився. У нього тепер була своя квартира і сім’я. Одного ранку несподівано хтось подзвонив у двері. За ними стояла його мама:
-Дорогий, вибач, що так рано. Але мені треба квартира. Розумієш? Найстарша дочка вступила до університету, а грошей на житло нема. Ми ж свої, нє? Хай поживе трохи в тебе…
-Ви, мабуть, помилилися номером, – сказав Олег, не дослухавши монологу, і зачинив перед носом двері.
У нього тепер був свій син – маленький Назарчик. Тато одягнув малого і пішов стрічати маму з роботи. А потім усі поїхали до дідуся і бабусі в село. На городі було багато роботи. Весна була в розпалі.
Деякі родичі засудили Олега за його поступок. Вони вважали, що він мав допомогти матері, яка по суті сама виховує трьох дочок. Чоловік кинув її одразу після народження третьої доньки.
А Олега зовсім не мучить совість. Він же – помилка природи.
А ви як вважаєте? Чи правильно поступив Олег?
