Михайло і Рая давно залишили спробу народити маля. На гарне обстеження в них не було коштів, а з того, що говорили лікарі виходило, що мати дітей не зможуть. Тому змирилися, і просто жили. Під ними була квартира подружки Раї, Надії. Вона народила дочку в сімнадцять років. Валентина росла дівчинкою спокійною. В родині вона була одна, так що батьки намагалися придбати для єдиної доньки все, що вона попросить.
Але трапилося лихо. Страшна аварія забрала життя батьків Валентини. На той час їй виповнилося вісімнадцять років. Рая, як могла підтримувала дівчину. З самого початку не залишала її одну. Потім Валентина стала віддалятися. В неї з’явилися друзі, гулянки до півночі. На роботу влаштувалася, але при таких розвагах недовго і лишитися тієї роботи. Дівчину ніщо не зупиняло. Вона і надалі вела такий спосіб життя.
Згодом Рая почала помічати, що Валентина поправилася. До весни живіт виріс. Тьотя Рая приходила допомагати дівчині. На запитання, де батько дитини, відповіла, що втік як тільки дізнався. Хотіла зробити аборт Валентина, лікар відмовив. Як тільки народиться дитя залишить в пологовому будинку. Куди вона з малям, не впорається. Так говорила дівчина. Їй набридло ходити з таким животом. Швидше б усе закінчилося.
Рая слухала дівчину і не йняла віри. Куди поділася та слухняна розумна Валя. Рая довго вмовляла не робити того. Адже дитинці без мами буде погано. Але доводи не доходили до свідомості Валентини. Вона як і раніше твердила, що відмовиться від маляти. Їй потрібно заробляти гроші, і не нагулялася іще. Рая довго розповідала, як тяжко рости без батьків. Вона сама виростала в дитячому будинку, тому знає про що говорить.
До пологового Валентину доставили швидко. Дівчина молода, здорова, тому без проблем народила здорового хлопчика. Рая приходила відвідувати Валентину. Вона і надалі вела розмову, щоб та не залишала сина. Що тьотя Рая їй завжди допоможе. Умовляння подіяли. І в назначений час приїхала Валентина у свою квартиру з сином, якого назвала Тимофій. Хлопчик спокійний, спав майже весь час, мамі не доставляв клопоту.
Але одного разу вночі у Раї подзвонили у двері. Там стояла Валентина з сином на руках. Вона передала хлопчика в руки жінки й сказала, що більше не може його виховувати. Тьотя Рая умовила залишити, то нехай і возиться з ним. Поклала на руки здивованій Раї хлопчика, а сама пішла. Вдома з Михайлом поговорили, і вирішили усиновити Тимофія. Наступного дня поговорили з Валентиною, вона не проти. Тому поки вирішують з опікою, Валентина написала відмову. Коли все було оформлено, Михайло і Рая вирішили продати квартиру і виїхати з міста. Куди вони поїхали, Валентині не сказали.
Минули роки. Тимофій виріс гарним, порядним чоловіком. Батьки пишаються своїм сином. Тимофій дізнався, що прийомний син лише у вісімнадцять років. Він хоче розшукати біологічну матір і подивитися їй в очі.
